Сюрпрайз-сюрпрайз. Актор Андрій Альохін заявив, що до українського дубляжу ставляться як до гівна
Робиться страшне. Бо тисячі людей пишуть як вони обожнюють український дубляж, який він найлуччіший і найгеніальніший. А тут, виявляється, «ставляться як до гівна». Це хто взагалі таке собі дозволяє, – запитаєте ви? А ми вам зараз покажемо.
Бо Андрій Альохін накатав дописа, сповненого емоціями, гнівом та відчаєм. Ось він.
Це така реакція на допис кінотеатру «Оскар» про прем'єрний показ мультика «Ваяна 2».
Біда. Андрія гаряче підтримали його колеги з кіноіндустрії та глядачі лайками, шерами та коментарями про те, що ці їхні «анатолічи» на прем'єрах фільмів вже дістали.
Щоправда тут ваша Антоніна заплуталася: Андрій має претензії до кінотеатру «Оскар» (на сторінку якого пропонує йти тикати х*ї) чи усе ж до прокатників? Бо це типу як різні контори. Прокатом та прем'єрами стрічок займаються саме прокатники, вони ж дистриб'ютори. Ваша Антоніна, зізнатися, лише кілька разів отримувала запрошення саме від кінотеатрів і це були досить специфічні події штибу спеціальних показів.
То чи справедливо накидатися на тих, хто «анатолічів» не запрошував, бо це робили Kinomania Film Distribution. Ні, ми, звісно, не закликаємо напихати ще і їм, але просто для справедливості. Про це Андрій, ясна річ, добре знає, але йому в коментах нагадують. Він не згоден.
Ваша авторка частково Альохіна та його думку гаряче підтримує. Стільки ґвалту навколо того дубляжу, тим часом як актори та акторки, роботу яких так люблять, назагал практично невідомі. Хіба прославляться дубляжними пародіями, як Катерина Сергеєва. Вони не є знаменитостями, іменами яких заманюють глядачів на кіно. А заманюють, відовідно, запрошеними до дубляжу зірками телебачення чи шоубізнесу. Саме тому, напевне, Андрія і вкурвило те, що музиканта Олега Михайлюту в дописі смм-ники кінотеатру назвали «зіркою дубляжу».
Захищати чоловіка у коментарі прийшла дружина Михайлюти стилістка Ольга Навроцька.
З іншого боку, Фагот озвучив вже дофіга персонажів, тому вважати його зіркою дубляжу не так вже і неправильно. Бо інакше ми акторів почнемо лише за освітою визначати. Ну і треба втямити ще одне. Зірка – це та людина, про яку знають, яка може привести глядачів на показ. Про те, що Михайлюта дублював, наприклад, Джека Горобця відомого дуже широко. Отже, він зірка дубляжу. Хай кому не і не подобається.
Ми в Антоніні, до речі, не вважаємо писати гнівні коменти під якоюсь дичиною неправильним. Бо, знаєте, є ті, хто проти таких дій і називають це «комсомолом». Антоніна не має таких стійких асоціацій із совком, бо критика під дописами брендів чи відомих людей – це загальносвітова практика. Інакше доведеться обізвати комсомольцями і японців, які були обурилися, що Кім Кардашьян хоче випускати білизну під назвою Kimono Intimates. Мовляв, це ображає їхній традиційний одяг.
Та усе ж, під дописом «Оскара» я побачила десятки людей, які взагалі не зрозуміли суті проблеми, бо замість трішки заглибитися як що організовується, просто налетіли з питаннями «а нафіга ви запросили?». Бо вони не запрошували. Інша справа – справді могли б згадати акторів дубляжу і поставити їхні фотки, це було б правильно. Але, на жаль, якось немає такої традиції.
А тепер давайте подивимося на питання трохи ширше. В чому Андрій правий, так це в якійсь неадекватній ситуації із нашим так званим інститутом зірок. Як ми вже триста разів бачили, продюсери комерційних стрічок запрошують до зйомок людей, які, не те щоб добре вміли грати. Але вони мають армію фанів, які прийдуть на них подивитися в кіно.
І питання про доцільність цього всього треба ставити майже усім гравцям ринку. Але продюсери вам скажуть, що керуються комерційними мотивами і будуть праві. Мають право. Та як тоді розвивати цей клятий інститут кінозірок? Як зробити так, аби наші актори та акторки не були «о, оцю десь бачила». Питання, знову ж таки, комплексне.
До речі, згадана у дописі Альохіна Ксенія Мішина якраз одна з тих, хто наближається до статусу саме зірки. Її впізнають, її ім'я знають, бо Мішина займається своєю промоцією не один рік. І це велика робота, яку повинні робити інші теж. Але не всі хочуть цим займатися. Щоправда, у такому процесі, крім участі у популярних проєктах та ведення інсти, треба ще вміти адекватно реагувати на виклики, чого Ксенія робити не навчилася.
Але, звісно, питання не лише до акторів та акторок, а до всієї галузі. Ті, кого ми бачимо на екрані, таки повинні бути зірками. Як і ті, кого ми чуємо, коли дивимося іноземні стрічки. Якщо вже українці так обожнюють свій дубляж, було б логічно знати і любити тих, хто його творить.
І цей процес значно об'ємніший, ніж просто дописи у соцмережах. Хоча і вони теж важливі. Мені б, наприклад, перед виходом у прокат іноземних стрічок, хотілося багато дописів чи відео, в яких команда дубляжу розповідатиме про процес роботи. Це і цікаво, і робитиме професіоналів галузі більш видимими.
Що ж до прем'єрних показів, то туди запрошували і будуть запрошувати популярних людей з великою аудиторією. Це вже питання промо. Питання лиш у тім, наскільки у цього товариства пристойна репутація, аби хотіти їх бачити на своїй події. Але, звісно, і кінотеатри, і прокатники мають замислитися над тим, аби щоразу робити дописи із фотками саме акторів та акторок дубляжу. Як обов'язковий хід.
Ну і питання також до журналістів. Звісно, ЗМІ зацікавлені брати коментарі у медійних людей та ставити саме їх у свої фоторепортажі. І ніхто не має права нам вказувати що робити. Проте коли ви робите репортаж з прем'єри мультика, просто дуже логічно записати в'ю з тими, хто дублював персонажів. Це так само цікаво, як і фотка чергової блогерки у карколомній сукні. А часом – ви не повірите – і значно цікавіше.
Фото: фейсбук Андрія Альохіна
