«Збруч» відмазує Юрія Винничука від скандалу за допомогою штучного інтелекту. Штучний інтелект такі експерименти не схвалив

І скажу одразу, що ідея в колег зі «Збруча» така собі. Але давайте спочатку контекст. 

Найперше (для тих, хто геть не стежить за нашими літературно-медійними срачами) — Юрій Винничук написав колонку з назвою «Була колись розпусна епоха», яку одразу розкритикували. Частина читачів закинула письменникові ностальгію за старими добрими часами, коли можна було дівку за сраку схопити і це було нормально. А також висміювання захисту прав жінок. 

Сам пан Юрій збурився і заявив, що сракою читають якраз жалюгідні критикани. Бо нічого такого він не писав, а навпаки — засуджував оцей весь ваш харасмент. Ваша Антоніна читала, вочевидь, теж не очима, бо в стилістиці тексту побачила те саме, що й жалюгідні критикани. 

В результаті Винничука випхали з ПЕН-клубу за аморалку:

«Український ПЕН не толерує проявів ґендерно зумовленого насильства і дотримується принципів, висловлених у Women’s manifesto Міжнародного ПЕН, зокрема у його першому пункті “Non-violence” (“...покласти край насильству проти жінок у всіх його формах, зокрема юридичних, фізичних, сексуальних, психологічних, вербальних та цифрових…”)».

За дописами у фейсбуку стало очевидно, що далеко не всі представники літературної спільноти цей вчинок колег схвалили.

Ох, вже ця звичка називати будь-який двіж комсомолом. Ще є «партсобраніє». Погоджуємося тут із письменницею Христиною Морозовою.

Але давайте ближче до штучного інтелекту та «Збруча». Колеги забацали новий текст, у якому повідомляють своїм читачам, що Винничук ні в чому не винуватий.

Так сказав ChatGPT.

Стаття називається «Лінгвістична експертиза тексту “Була колись розпусна епоха”». Але в ній є і примітка, що повністю довіряти цим новітнім витребенькам усе ж не варто:  

«Публікуємо лінгвістичну експертизу від ChatGPT 4 (дисклеймерно наголошуємо: на його ж застереженні "ChatGPT може помилятися. Перевіряйте важливу інформацію")».

Тоді навіщо така експертиза, якщо вона може бути помилковою? Таке ж запитання у вічність ставлять різні люди під дописом Юрія Винничука, який поширив висновки свого цифрового адвоката.

Однак були й ті, хто погодився, що штучний інтелект — молодець. Наприклад, письменник Андрій Курков. 

Та, звісно ж, Андрій Кокотюха, борець проти членкинь та фемінітивів. 

Є також і зовсім радикальні пропозиції. 

Антоніна після певних експериментів може лише підтвердити — чат GPT може не лише помилятися, але й бути дуже вітряним і мінливим у своїх судженнях та настроях. 

Текст-адвокація Винничука на «Збручі» довжелезний, але зводиться до двох моментів: за минулим автор не ностальгує, а якщо щось і висміює, то хіба радикальні прояви фемінізму. Так звані «перегини». Наприклад:

«— Криміналізацію будь-якого залицяння.

— Абсолютну віру в слово жертви без презумпції невинуватості.

— Суспільний тиск, який може знищити людину за необережний жарт».

Трішки висновків від ШІ:

«Ностальгія в тексті виконує роль художнього засобу, що підкреслює зміни в суспільстві, допомагає створити іронічний ефект і провокує читача на рефлексію щодо балансу між свободою та обмеженнями.

Автор не толерує ґендерно зумовленого насильства, засуджує його та визнає проблеми минулого. Водночас він критикує надмірно радикальні підходи до цієї теми в сучасному суспільстві.

Автор не порушує принципів Хартії щодо боротьби з неправдою та спотворенням фактів, оскільки його текст:

Не містить свідомої брехні чи фальсифікацій.

Не викривлює факти у політичних чи особистих цілях.

Є суб’єктивним, але не маніпулятивним.

Єдине, що можна зауважити — його тон може бути провокативним, але це не є порушенням принципів ПЕН, які захищають право на особисту думку та плюралізм поглядів».

Читачі вашої Антоніни — люди активні, вони не лише стежать за срачами, але й намагаються критично їх осмислити. Одна з наших читачок, яка професійно розбирається у цих ваших ШІ, пише мені, що поставила те ж запитання, що й журналісти «Збруча», іншому чату. І він видав прямо протилежну відповідь.

Так, цей чат, вочевидь, теж належить до комсомольців та хейтерів. Тому я пішла запитати Grok Ілона Маска. Може, він виявиться більш толерантним до Винничука і критичним до радикалізованих феміністок з перегинами? Аж ні — висновки цього чату теж протилежні до того, що видав ChatGPT журналістам «Збруча».

Я, як бачите, сформулювала запитання більш докладно і поєднала його зі словами в заяві від ПЕН-клубу.

Після цього я вже не могла вспокоїтися. Тому поставила те саме запитання чату GPT. Щоби подивитися, як він відповість на сформульоване по-іншому завдання. І ШІ знову мені дав зовсім не таку відповідь, як «Збручу».

Після всіх цих експериментів ваша авторка схаменулася: а чому ж не запитати в  цього чату, чи вважає він себе компетентним, щоб робити такі аналізи? Перепрошую, щоб робити таку експертизу. 

І вгадайте що! Не вважає. Якщо коротко. Ось тут — докладніше.

Ось який самокритичний у нас ШІ! До речі, чат Маска відповів приблизно те ж саме. Сюрпрайз. Бо ми думали, що він — весь у господаря і вважає себе експертом у всьому. 

А ось що в тексті «Збруча» нам здалося так само цікавим. Колеги пишуть, що, за чутками, члени ПЕНу влаштують загальні збори з приводу цього питання.

Отже, можна припустити, що не всі члени та членкині організації згідні з виключенням Юрія Винничука зі своєї компанії. Ну, ми вже бачимо — щонайменше Андрій Курков явно проти. І явно він не один. Хм-хм. Чекаємо на офіційні заяви. 

Зрештою, ось навіть Андрія Білоуса, якого звинувачують у сексуальному насильстві, поновили на посаді директора «Молодого театру». В департаменті культури КМДА кажуть, що нема підстав для відсторонення. Ось так. А вони нехай у штучного інтелекту запитають. Там на одному зі скринів Андрій Курков сподівається, що ШІ буде виносити більш неупереджені вироки на судах, ніж люди. Чекаємо з нетерпінням.