Витерла ноги — втратила роботу. У мережі обговорюють звільнення дівчини, яка топтала ЛГБТІКплюс-прапор
Студентку КНУ ім. Шевченка Юліану Казнодій, яка під час маршу «КиївПрайд» потрапила на відео, де демонстративно топче прапор ЛГБТІК+, звільнили з київського б'юті-бару. У компанії пояснили, що прагнуть, аби кожен почувався у просторі G.Bar у безпеці та прийнятті, тому вирішили припинити співпрацю з дівчиною.
Нагадаю, репортаж колег з Hromadske із «КиївПрайду» розлетівся соцмережами ще 21 червня. На ньому Юліана демонстративно топче райдужний прапор.
Журналістка: А це ви топтали прапор ЛГБТ?
Юліана Казнодій: Да, я витирала ноги, питання?
Журналістка: Просто для чого? Що ви мали на увазі?
Юліана Казнодій: Просто хотіла ноги витерти.
Журналістка: Чому?
Юліана Казнодій: Я не можу ноги витерти? Ну, замастила кросівки, захотіла витерти, була тряпка під ногами. Да, да, стало чистіше, дуже добре забирають на себе бруд, рекомендую.
Після хвилі критики студентка опублікувала вибачення. Вона заявила, що має власні переконання щодо інституту сім’ї, але не хотіла нікого принижувати й шкодує, якщо її дії когось образили. Щоправда, зараз цього допису в тредсі вже не знайти. Однак зберігся скрин:
Після цього дискусія змістилася. Якщо спочатку сперечалися про сам учинок Юліани, то тепер — про рішення роботодавця. Чи адекватно звільняти людину за її публічну позицію? Чи не є це обмеженням свободи слова? Саме таке питання порушив у тредсі військовий з нікнеймом mykolayovich_v.
У коментарях більшість людей висловлюється, що це не просто позиція, а цькування. Книжкова блогерка Ната Могила пише:
«Відверта зневага до людей лише через те, з ким вони будують стосунки, — це не свобода слова. Це дискримінація».
Більшість інших популярних коментарів також називали це не свободою слова, а проявом дискримінації.
Нагадаю, це вже не перша репутаційна пожежа для G.Bar. Ще торік мережа опинилася в центрі іншого скандалу: після заяв колишнього чоловіка співвласниці Сабіни Мусіної бізнес звинуватили в тому, що він нібито був запущений на кошти, пов’язані з корупційною справою. У компанії все заперечили та пообіцяли відстоювати свою репутацію в суді.
Колись Антоніна вже сварила мене за те, що я надто легко вживав словосполучення «культура скасування». Тоді мені здавалося, що Ольгу Мартиновську після її розповіді про жорстоке поводження з тваринами теж «скасували». Насправді ж вона радше покаталася на традиційному українському шакалячому експресі, хоча і з трохи більш жорсткими наслідками, ніж це буває зазвичай (вона втратила рекламні контракти). У випадку з Юліаною Казнодій також пишуть про кенселінг, що, на мій погляд, є перебільшенням. Роботу вона втратила, але дівчина не обіймала керівних посад і не була медійною особистістю.
Сам термін «культура скасування» з’явився не в Україні. Найчастіше його згадують у зв’язку з історіями голлівудських зірок. Після численних звинувачень у сексуальному насильстві кар’єра кінопродюсера Гарві Вайнштейна фактично завершилася і він сів до в’язнці. Актора Кевіна Спейсі відсторонили від зйомок у «Картковому будинку» та інших проєктах ще до завершення судових процесів. А випадок Джонні Деппа взагалі став одним із головних аргументів критиків культури скасування: актора усунули від великих франшиз після звинувачень колишньої дружини Ембер Герд, однак пізніше суд визнав більшість її тверджень наклепом.
А що ж у нас? У 2022 році генеральний директор Yakaboo Іван Богдан залишив посаду після того, як під час публічної дискусії заявив, що жінки купують книжки «за гроші, які заробляють чоловіки». Уже наступного дня після хвилі критики він перепросив і повідомив про відставку. У Forbes тоді назвали цей випадок першим в історії українського бізнесу, коли сексистське висловлювання призвело до відставки керівника компанії.
Ще раніше, у 2019 році, Cosmopolitan Ukraine припинив співпрацю із заступницею головного редактора Євгенією Пліхіною після її резонансного допису у фейсбуку про похорон полковника СБУ та Героя України Дениса Волочаєва. Редакція наголосила, що це була особиста позиція журналістки, яка не відповідає цінностям бренду.
А у 2025 році роботу втратив журналіст Олексій Мазуренко. Причиною стали його образливі висловлювання про новообраного президента Польщі Кароля Навроцького в прямому ефірі. Роботодавець пояснив, що такі слова суперечать редакційним стандартам.
Історія Юліани навряд чи стане останньою. Бренди нині бережуть свою репутацію. Принаймні намагаються.
