Формат лейтнайт-шоу доживає останні роки? А «ми ж іще навіть не починали»!
Джиммі Кіммел на американському ТБ веде своє «Jimmy Kimmel Live!» уже 21 рік.
Його запрошують бути ведучим церемоній премії «Оскар». Разом з основним конкурентом, іншим Джимом — Феллоном — вони мають найбільшу аудиторію прихильників формату лейтнайт-шоу (від англ. late night show — шоу пізнього вечора). Щовечора протягом години комік жартує і рефлексує про новини дня, потім приймає зіркових гостей, з якими обговорюють їхні найближчі плани, далі — скетчі, конкурси, музичні виступи.
Ця схема регулярного комедійного шоу безвідмовно працює з 50-х років минулого століття. Сотні телепроєктів по всьому світу вдало (або зовсім ні) втілюють формат лейтнайт. І от один із найуспішніших ведучих каже, що часи таких шоу минули.
Джиммі Кіммел прийшов на подкаст «Politickin», який ведуть Гевін Ньюсом, Маршон Лінч і Дуг Гендріксон (губернатор Каліфорнії, спортсмен та зірковий менеджер).
На подкасті Кіммел поділився тривогами й переживаннями за власну долю. Джиммі любить формат лейтнайт, він ніколи не відмовиться від нього за власним бажанням, він хоче побити рекорди найдовших хостів подібних шоу (Девід Леттерман протримався 33 роки, у Кіммела поки що 21), але є одне але. Комік має сумнів, що лейтнайт протримається на ТБ потрібну йому для рекорду кількість років.
Уже зараз на американському телебаченні стало менше вечірніх шоу, ніж кілька років тому. Були скасовані «Samantha Bee's Full Frontal», «Ziwe та Desus & Mero», «The Late Late Show з Джейсоном Корденом» та ін. Корден після цього повернувся на Батьківщину, в Британію, і планує повернутися до акторства.
Також телебоси закрили колись суперпопулярне шоу Еллен Дедженерес. Воно хоч і не канонічне лейтнайт, але було побудоване за тими самими принципами.
Еллен незадовго до закриття шоу втрапила в скандал. Одразу декілька колишніх працівників програми заявили про токсичність робочої атмосфери в колективі. Дедженерес була змушена виправдовуватись і перепрошувати. Але закрили шоу все ж таки не через це. Згідно з даними рейтингової компанії Nielsen, середня кількість глядачів її програми в останній рік існування (2022) знизилася на мільйон порівняно з аналогічним попереднього року. З 2,6 млн глядачів на епізод до 1,5 млн. Загальний рейтинг шоу впав на 43%. Серед основної аудиторії (і найважливішої демографічної групи для рекламодавців) — жінок віком до 54 років — він також зазнав зниження на 38%.
Отже, Кіммел переживає і за свою подальшу долю:
«Мені буде важко, коли все закінчиться. Мене хвилює, що я робитиму далі. Щоразу я думаю, що це буде мій останній контракт (його перепідписують кожні три роки. — Ред.), і щоразу це закінчується підписанням наступного контракту. Я страшно боюся того першого понеділка після мого останнього шоу. Що я буду робити? Для ведучих лейтнайт після завершення шоу немає розмаїття опцій. Люди сприймають вас виключно так. Це не те, що ви раптом почнете зніматися у фільмах».
Зрозуміло, що телевізійні рейтинги падають через те, що люди хочуть дивитися шоу не в прямому ефірі, а коли зручно. Лише на ютубі в шоу Джиммі Кіммела майже 20 млн підписників. Але це не допомагає, а заважає:
«Зараз є багато чого дивитися, і тепер люди можуть робити це в будь-який час, у них є всі ці потокові сервіси. Раніше лише Джонні Карсон був о 23:30, тому всі дивилися, а потім ще з'явився Девід Леттерман, тож люди дивилися ці два шоу, але тепер у них так багато варіантів. Люди можуть легко переглянути ваші монологи наступного дня в інтернеті, це справді скасовує потребу дивитися шоу, коли воно виходить в ефір, і як тільки люди перестануть вмикати телевізор, замовники припинять платити за виробництво».
Тенденція до ще більшого зниження популярності формату очевидна вже декілька років. Про це багато й докладно писав Білл Картер, медіааналітик CNN, який протягом 25 років висвітлював телевізійну індустрію для The New York Times і випустив чотири книги про телебачення, зокрема «Пізня зміна» та «Війна за лейтнайт».
У своїй колонці для CNN Білл Картер пише:
«Якщо лейтнайт мало справжню золоту добу, ми, ймовірно, минули її десь у попередньому десятилітті. Після періоду того, що виглядало як безконтрольне розширення, з новими нічними шоу, які з’являлися, як польові квіти (або іноді бур’яни), здається, ми “приїхали”. Майбутнє лейтнайту тепер виглядає набагато обмеженішим, якщо не зовсім похмурим.
Хоча Стівен Колберт, Джиммі Кіммел і Джиммі Феллон усе ще є ведучими мережі, їхні рейтинги, безумовно, зазнали удару, особливо серед аудиторії віком від 18 до 54 років. Що ж до нових ведучих, то малоймовірно, що вони матимуть стільки ж часу, скільки нещодавні легенди.
Що відбувається з лейтнайт-телебаченням? Поступовий відхід від лінійного мовлення до стримінгів не виглядає позитивним для традиційних вечірніх шоу, які значною мірою спираються на жарти про новини дня та актуальні комедії. Потокові шоу за своєю природою не прив'язані до миттєвості й спрямовані на ширшу релевантність протягом тривалих періодів часу».
Картер стверджує, що фундаментальна проблема майбутнього лейтнайту — це гроші. Одна з причин процвітання шоу полягала в тому, що вони надійно заробляли гроші. П’ять годин контенту на тиждень приносили непогані гроші за рекламу. Тепер же деяким із них не вистачає коштів навіть підтримувати виробництво на колишньому рівні. Тому вони й закриваються.
Усе менше людей дивляться лінійне телебачення. Вони дивляться все в інтернеті. Прагнення ловити Леттермана чи Стюарта щовечора більше не існує. Аудиторія лейтнайт-шоу стала старшою, що робить її менш цінною в очах рекламодавців.
Але це не означає, що вечірні шоу зникнуть. Частково формат занадто ефективний. Джиммі Феллон, наприклад, перетнув позначку в 30 млн підписників на ютубі. Глядачі досі люблять окремі частини вечірнього шоу (зазвичай це комедія), але не зобов’язуються дивитися всю програму, коли вона виходить в ефір.
Можливо, жанр скоротиться до кількох шоу. Залежно від того, скільки учасників покине арену, ті, хто вижив, можуть скористатися цим, щоб захопити глядачів, які все ще зацікавлені посміятися перед сном.
Це узагальнені тези Білла Картера. І стосуються вони, звісно, американського ТБ.
А в українському сегменті роками говорять і мріють про формат лейтнайт. Але не виходить. Ми про це писали ось тут, коли аналізували «Тихий вечір» Олени Кравець. Передовсім через те, що мріють таке шоу вести (або мають можливість) люди, в яких не виходить. Миттєва імпровізація, реакції, почуття гумору (бажано в комплекті з ерудицією) — чомусь виявляється недосяжним набором. Особливо швидкість імпровізації. Дотепної, варто підкреслити.
Наразі лейтнайтом у нас називається лише шоу «20:23» Євгена Яновича. Але й воно виходить не на ТБ. І відверто кажучи, не смішне. Як на нашу скромну думку.
Потуги на різних телеканалах в Україні завжди закінчувались провалом.
Теоретично, потрібним набором скілів володіють Сергій Притула та Андрій Данилко. Але перший давно займається іншою діяльністю, другий постійно потрапляє в срачі і взагалі справляє враження митця, якому нудно.
То виходить, що зробити класичний формат лейтнайт ми не встигли?
