Українське ВВС опублікувало топ фільмів за 2024 рік, включивши в нього скандальну для українців «Анору»
Те, що нам не вдалося зупинити світ від любові до всього російського (зокрема, культури), стає все ясніше. «Золота пальмова гілка» в Каннах для американського фільму «Анора», де головні герої — росіяни, запустила низку інших винагород для цієї історії про веселого сина російського олігарха, який в Америці одружується зі стриптизеркою. За сюжетом вона американка узбецького походження, але світова преса нерідко називає її теж росіянкою.
Російські актори вже отримують номінації за участь у стрічці. Зокрема, Юра Борисов чекає вердикту від журі «Золотого глобуса».
«Анора» вже закріпила за собою статус успішної картини. Тож не дивно, що кінооглядачі головної редакції ВВС в Лондоні включили фільм у список найкращих стрічок минулого року.
Українська редакція ВВС часто розміщує в українськомовній версії матеріали англійських колег. Оскільки вони авторські, то публікуються без змін. Тому згадка «Анори» в переліку — нейтрально забарвлена та навіть містить помилку, яку британські автори зробили в оригінальному тексті. Героїня в них теж має російське походження.
Втім, якщо британці й справді не бачать нічого поганого в «хороших росіянах» (у цьому випадку мова не про політичні погляди, а про відносну позитивність героїв), то для українського читача все ж не вистачає правдивої інформації про фільм.
То що ж «не так» з «Анорою», крім того, що українців бісить будь-яка згадка всього російського, якщо це не звіт про втрати російської армії?
По-перше, актори.
В одній з ролей — уже згаданий нами Юра Борисов. Той самий, що став обличчям мілітаристської агітки «Калашніков», знятої напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Знятої, до речі, на кошти в тому числі збройного концерну «Калашніков».
За участі Російської військово-історичної спільноти і Міністерства промисловості та торгівлі.
Саме під час зйомок у цьому фільмі Борисов їздив до анексованого Криму. Що є прямим порушенням українського закону. Тобто за всіма прикметами Борисов має бути в Україні забанений.
По-друге, якщо почитати інтерв'ю режисера картини Шона Бейкера, то ідею для фільму про росіян підкинула йому якась таємнича «американська росіянка», яка стала консультанткою ще на етапі розробки сценарію:
«Був момент еврики, коли ми знайшли головний сюжет. Моя команда працювала з консультанткою з російсько-американської спільноти. Ми розробляли ідею: молода жінка потрапляє у заручники до російської мафії, тому що її мертвий чоловік був винен гроші. Протягом приблизно 24 годин вона почала розуміти, що її чоловік — не той хлопець, за якого вона думала, що вийшла заміж, оскільки він не прийшов їй на допомогу. Раптом вона почала тяжіти до чоловіків, які її викрали, — такий собі стокгольмський синдром.
Мене зацікавила ця ідея, але я не хотів знімати гангстерський фільм, тому намагався зрозуміти, що ще поставило б її в таку саму ситуацію? Я був у Zoom з цією консультанткою, коли сказав: "А як щодо того, якщо вона просто вийде заміж за сина російського олігарха?" І вона голосно розсміялася, коли я це сказав, і тоді я зрозумів, що я потрапив у ціль».
Тобто російська консультантка пропонувала показати російських мафіозі, до яких головна героїня проникалася би симпатією. Очевидно, разом із глядачами.
Скриптсупервайзером на майданчику працював росіянин Альберт Рудницький, який виїхав з Росії «аж» у 2018 році — дуже «свіжа» діаспора. Згідно з його профайлом на міжнародній кіношній базі даних IMDB, в Москві він працював артдиректором цілої міжнародної фундації імені Станіславського.
Ми би не хотіли розводити конспірологію, але... та ні, хотіли би. Тому що, коли стоїть питання просування росіянами свого іміджу у світі, то їхня робота не припиняється ні на мить. А ми тільки встигаємо проводжати ці кейси поглядом.
Повернімося до статті на українському ВВС. Ми надіслали запит до редакції з проханням відповісти, чи не можна було би додати хоча би до української версії дисклеймер для читачів? Аби пояснити, що фільм «Анора» для нас — не безневинна «романтична драма». Хоч формально є продуктом незалежного американського кіно. А поки чекаєм на відповідь, розповідаємо про це вам.
