Розинська – геронтофілка
На гіркому власному досвіді знаю, як нам, порядним львівським панянкам, важко стати зірками та посісти чільні місця у прайді столичних світських левиць. Особисто я, заради великої мрії, пожертвувала молодим тілом і честю. Виявилось – не тому жертвувала, от і лишилась на узбіччі слави. Правда, не всі такі невезучі, як я. Трапляються індивіди, що все назване вище зберігають недоторканним, мов депутат, і всупереч усім карколомностям долі сяють із телеекранів. Прикладом кришталевої чистоти, непересічного інтелекту та неземної краси є Наталія Розинська. Мабуть, не важко здогадатись, що Наталія – мій кумир, тотем і телевізійний ідол. Чеснот у неї безліч, загалом, вона – суцільна чеснота. А що вже добра, годі й казати. У Наталії – не душа, а Говерла доброти та співчуття. І де тільки сили беруться, з якого життєдайного колодязя, щоб усім знедоленим і бідним подавати руку. І ручку не просту, а біленьку та м’якеньку, всю у перснях, наче доказ того, що кожна провінційна краля може стати зіркою, якщо буде дуже багато читати і молитись.
О, як я любила Розинську! Навіть думала, що я лесбійка. Ховалась у кущах калини, аби лише помилуватись її міцною статурою та пишним тілом. Не знаю, до чого би все це дійшло, коли б раптом не дізналась, що Розинська – геронтофілка і полюбляє літніх кавалерів, а не молодих національно свідомих легинів. Та і це не все. Виявилось, їй до вподоби заморські барони. Цього я вже не стерпіла, бо вважала її щирою патріоткою. Подейкують, що зараз Наталія страшенно нервує, бо чекає пропозиції руки і серця саме від якогось, даруйте, заморського пердуна. Дівку зрозуміти можна, ходячих баронів стає все менше, а естеток-геронтофілок все більше. Та дідо не поспішає, чи то придивляється, чи то сили фізичні оцінює. Наталія нівроку - моцна, здоров’ям так і пашить. І на Кубу за натхненням літає. Я ж збентежена і стурбована, адже у нас теж є пристаркуваті олігархи і політики, а віагра продається скрізь, навіть у сільських аптеках. То ж звертаюсь до Наталії із проханням одуматись і не роботи дурниць. Досить уже ставати роксоланами по чужих світах, час облаштовувати рідну країну! Хіба ж вона забула, що краса врятує світ!
Із болем у серці - Зоряна Жайвір-Лелека
(фото Яни Новосьолової)