Говорит Москва!
Або чому Україна на один день стала Малоросією....
На вулиці - мінус п'ять, у столичних квартирах - плюс сімнадцять. В Україні - Водохреще, у Росії - Крєщєніє на Русі) 
З Новим роком, з новим щастям! Час новорічного прайму - телеприймачі у кожній хаті... Хтось із пиріжком у роті удесяте дивиться «Блакитний вогник на сучасний манер», а хтось... напружено стискаючи пульт у руці та нервово ковтаючи кутю, «втикає» теж «вогник» і теж «блакитний». Розвага ще та - замість оголених дівчат і підтягнутих бабусь на екрані герої дещо інакші - Тимоха, Ющ, ВВП, Міллєр та Мєдвєдєв, переважно в епізодах - актор ба другорядний наразі.
«Говорит Москва!» Перший канал - Росія, підсумки тижня. У студії - дядечка десь так років п'ятидесяти, говорить чітко, іноді тягне слова... акцентує та пропагує! Сьогодні випуск особливий - «проукраїнський». Ненька-країна у всіх анонсах - газ, газ, газ... сало, Малоросія.
Телевізор «паше»... дядечко на екрані, у кутку, КАНЕШНА, логотип Першого, у верстці новин - анонс топ-сюжету: «А Малороссия слушает да ест - российский газ!».
Далі - гарячіше: куті усе менше, а новин усе більше. Дядечко на екрані стає щоразу наполегливішим, тепер він читає першу підводку: «Они не учли простого житейского правила - у нас достаточно сил пойти до конца, мы выиграли. За ними нет ничего, кроме шантажа. В последнее время Россия столкнулась с несколькими вызовами: так было с нападением Саакашвили на Россию и Осетию, так произошло и с попыткой шантажа России газом». На екрані - таке собі «ностальжі ТВ» років двадцять тому. Звичайна неприхована пропаганда. Росії, схоже, вкрай потрібен, наперебій, новий яскравий ворог. І от під Новий рік офіційна Москва ворога під ялинку знайшла - «Малороссия» на усіх збитках. Пропаганда наяву - дірки прямо під ногами:
- Україна усюди названа на російський манер, близкий багатьом росіянам - Малоросія. Інші назви теж фігурують - «молодое государство», «обманщики» і т.і.
- Далі - репортаж Кирила Брайнина: газова блокада Європи. От чомусь тільки Європи у матеріялі зась, на картинці - Придністров'я та Молдова. А городяни - інвалід та дядечко-бомж, який лячно каже на камеру: «Конечно, тут все знают - Украина виновата, газа у нас нет!». Потім висновок кора (за кадром): «Украина заморозила всю Европу, хранилищ здесь нет, а значит, нет запасов газа». Найцікавіше, що синхронів європейців на картинці нема взагалі. А тому фактично Європи у новинах теж зась.
- «Нафтогаз» у сюжетах - просто ніщо, попри з величним та могутнім «Газпромом». У матеріялах Дубина виступає собі таким забудькуватим чувачком із дивними намірами та подвійною мораллю. Мовляв, пише одне, а робить інше. І навіть просить газ дарувати. Принаймні, так каже кор Кирило за кадром: «Вместо того, чтоб газ открыть, «Нафтогаз» упражняется в эпистолярном жанре, раз за разом...»
- Інший сюжет про історичні домовленості України та Росії узагалі дивує. Симпатична та, на перший погляд, абсолютно добродушна спецкорка, без перебільшень, називає Україну молодшою сестрою великої Росії та фактично іменує сусідню державу країною «нахлебников».
- КУЛЬМІНАЦІЯ. Сектор газу на Першому завершує креатифффф - на екрані з'являється годинник у вигляді конфорки звичайної побутової плити. Близько Новий рік - вогники гаснуть, потім на екран плигає таке собі опудало та й каже: «Любі друзі, з Новим роком...» Так на екрані вперше за увесь випуск з'явився Ющ та одразу пропав, так і не показавши людського обличчя.
Година потому: новини завершилися, кутя закінчилась. А осад, як то кажуть, лишився. Соромно за колег, соромно. Де те нове покоління сучасних журналюг, де вони, моральні кори? Певен, вони є... Але тоді чому з екранів рядками йде суцільна пропаганда по-комуністичному? Можливо, Росії просто не вистачає ідеології - правильної ідеології? Думки розвіяв мій російський колега на «Аднаклашках», сказав просто і «в точку» - ідеологія є, ба Україна - ворог, ворог Росії потрібен, без ворога новин не буде, без ворога життя не буде. Мовляв, над іміджем ворога працюють усією редакцією, усім ньюзрумом, головне, аби запал не згасав. Висновок один: пропаганда їсть росіян ізсередини, програмує мізки з дитинства, і тоді просто все одно - Україна там за кілька сотень кілометрів чи просто Малоросія! Далі буде...
