"НаЗАДОМ, у МАЙБУТНЄ!"
«Не можна йти у майбутнє боком чи, як то кажуть, задом»
/Віктор Федорович Янукович/
«Тихим тихим шагом в замедленном кино
К нам приходит время в черное окно.
Царственно садится задницей на трон.
Пусть тебе приснится самый светлый сон
/"Агата Кристи"/
За мотивами фантастичної кінотрилогії Стівена Спілберга і Роберта Земекиса «Назад, у майбутнє!»
Винахідник машини часу Еммет Браун: - ...Господи, які
жахливі речі мені довелося побачити протягом моєї останньої подорожі в часі! Марті, мені й досі моторошно!
Мандрівник у часі Марті МакФлай: - Де мандрував і про що ведеш мову, Док?
- Я щойно повернувся з України 2012 року! Сили небесні! Марті, якби ти лише знав, на що перетворилася ця прекрасна країна після президентських виборів! Таке не могло примаритися в найжахливішому сні.
Після того як президентом стала людина з кримінальним минулим, «двічі несудимий» чоловік за здобутим на зоні прізвиськом Хам – а це саме той, проти кого виступив Майдан, про кого мільйони українців під час Помаранчевої революції по всій країні в унісон скандували «Зека - геть!», той, хто організовував масові фальсифікації результатів голосування на президентських виборах-2004 – країна змінилася до невпізнаваності. Марті, в порівнянні з цим рецидивістом наш мерзотний Біф Теннен - сама невинність, просто ангел!
- Як же таке жахіття могло статися в країні, де перемогла Помаранчева революція, яка викликала щире захоплення в усього світу?
- Щоб ти знав, Марті, тепер в Україні заборонено навіть згадувати про неї. На річницю Помаранчевої революції цей український Біф Теннен спочатку регулярно «заарештовував» Майдан, загороджуючи його металевими щитами та оточуючи щільним кільцем міліції, аби люди не могли відзначити на головній площі країни День Свободи, а потім узагалі скасував це державне свято. За його правління свобода мирних зібрань була повністю скасована, а тих, хто наважувався вийти із протестом під національними прапорами та у вишиваних сорочках, відразу ж оточував «Беркут» й пакував в автозаки.
Лідери опозиції були запроторені за грати. Слідом за Тимошенко і Луценком там опинилися й інші опозиціонери: Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Андрій Парубій, В’ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко та багато інших.
Навіть уславлені брати-боксери Віталій і Володимир Клички, як не відбивалися від загонів спецназу та виконавчої служби, все одно не змогли уникнути ув’язнення. Хоча разом поклали не один десяток нападників. Сили небесні, це треба було бачити, Марті!
У ту ж саму колонію, що і колишня прем’єрка, була етапована її соратниця Наталія Королевська, а ще згодом Олександра Кужель. Потім пенітенціарна служба регулярно інформувала громадськість, як їх там добре утримують і годують – навіть ще краще, ніж на волі.
Юрій Кармазін був примусово направлений на лікування в психіатричну клініку. Там він опинився в одній палаті з не менш відомими своїми колегами, не лояльними до влади експертами, громадськими діячами та журналістами, зокрема Сергієм Власенком, Андрієм Павловським, Юрієм Гримчаком, Сергієм Пашинським, Вадимом Карасьовим, Сергієм Лещенком, Мустафою Найємом та Романом Чайкою.
А Сергію Соболєву як прем’єр-міністру опозиційного уряду була надана окрема палата з телефоном прямого зв’язку з головлікарем.
- Не може бути, Док! Невже ти ведеш мову про Україну, яка збиралася приєднатися до Євросоюзу?
- Про що ти мовиш, Марті? На європейських прагненнях українців Бандюкович поставив хрест. Він запоров усю багаторічну і копітку роботу, спрямовану на вступ до ЄС. У країні стало звичайною практикою порушення елементарних демократичних стандартів і громадянських свобод.
Неабияких утисків зазнала свобода слова. Практично зникла вільна преса. Телебачення повністю опинилося під контролем влади. От, приміром, подивися, що сталося з опозиційним виданням «Дзеркало тижня» - попередніх співробітників газети розігнали, і тепер нова редакція випускає щось на зразок «Правди» радянських часів. Патріотичний «Український тиждень» зазнав рейдерського захоплення і тепер називається щотижневиком «Русский мир в Украине», який видається громадським об’єднанням, очолюваним депутатом-регіоналом Вадимом Колесніченком, «Русскоязычная Украина».
«Україна молода» тепер виходить під гаслом «За Царя-батюшку!».
Доступ користувачів інтернету до сайту «Українська правда» був повністю заблокований і унеможливлений. Про її журналістів Сергія Лещенка та Мустафу Найєма я вже казав. Адміністрація режимного закладу зобов’язала їх разом із Романом Чайкою та іншими п’ятиканальцями щомісяця випускати стінну газету, присвячену передовим досягненням вітчизняної психіатричної науки й успішній діяльності адміністрації закладу з лікування хворих на інакомислення. Головним редактором стінгазети був призначений Віталій Портніков із ТВі, який опинився тут ще раніше.
Після наїзду влади на «Телекритику» її редколегія була повністю змінена. Тепер видання стало називатися «Телегідом», місія якого полягає в анонсі та короткому переказі передач урядових і провладних каналів, якими в Україні стали всі без виключення. Незгодні з такими змінами на ТК були звільнені. Особливо постраждали дві найноровисті співробітниці «Детектор медіа» - Дуся і Муся. За найбільший спротив. Обидві були відправлені на перевиховання у спеціальний закритий заклад без права sms-листування. Дуся як старша і більш досвідчена у всіх справах пішла по етапу, нехай і з відбитком чобота якогось мерзотника на спідниці, проте з почуттям власної гідності, з гордо піднятою головою. А от її меншенька – нещасна Муся – як тільки вона, бідненька, не пручалася: і кусалася, і дряпалася, і плювалася, і… словом, чинила як справжня пуся. Але все виявилося даремно.
Дивись, що тепер пишуть українські газети про те, як єнакіївський «межигорець» потрапив за грати: виявляється, він не лише ні на кого не нападав і не грабував, а намагався захистити слабших від хуліганів, і ще за часів СРСР був політичним в’язнем.
- Що ж робити, Док, невже це кінець, і немає ніякого виходу?
- Є, Марті! Я вже думав. Для того, аби виправити цей хибний і потворний варіант українського майбутнього, в якому нині опинилася Україна, як ми з тобою в другій частині наших пригод – пам’ятаєш про карколомну кар’єру і нечуваний успіх пройдисвіта Біфа Теннена завдяки поцупленому спортивному альманахові – ми відправляємося вперед, у минуле, у 2005 рік, аби попередити чвари серед лідерів Помаранчевої революції. І якщо в нас усе вийде, то часово-просторовий континуум України виправиться, хибна реальність дематеріалізується, і президентство донецького урки розтане, як марево.
«Тихим тихим шагом в замедленном кино
К нам приходит время в черное окно.
Царственно садится задницей на трон.
Пусть тебе приснится самый светлый сон»
А я оставляю себе
Право на страшные сны,
Право гореть от весны,
К небу идти по золе.
Если ты хочешь, возьми.
Если боишься, убей.
Все, что я взял от любви,
Право на то, что больней.
Ха-ха-ха-а-а..."
/«Агата Кристи", «Сны>/
(Премє’рний показ першої версії варіації на тему фантастичної кінотрилогії відбувся у 2009 році. Дивись його тут.)
