RE: Казус "казуса "казуса Білозерської", або Про "антифашизм" як загрозу
В той час як Наталія Лігачова ("Казус "казуса Білозерської"), Ярина Боренько ("Де межа між «бути в опозиції» і «бути демократом»?) "со товарищи" викривають Олену Білозерську у фашизмі, расизмі, антисемітизмі, ксенофобії та інших дискримінаційних висловлюваннях, підтримуючи скасуваня перемоги її блогу в конкурсі "TheBobs", "антифашисти" від ПР б'ють журналістів до крові.
ЗВІРИНИЙ ОСКАЛ "АНТИФАШИЗМУ" ПАРТІЇ РЕГІОНІВ
У правої журналістки Олени Білозерської згадані експерти побачили МОВУ ворожнечі, а "антифашисти" від ПР вже застосовують КУЛАКИ ворожнечі. Кількість побитих "антифашистами" активістів "Свободи", мабуть, вже давно перевалила за кількість постраждалих невідомо від кого і за якими мотивами іноземців. Але вартові мови ворожнечі цього не помічають, не реагують на те, що в Україні підняв голову інший, куди небезпечніший за правий радикалізм лютий звір - РУСКІЙ НАЦИЗМ. Інша його назва - КОМУНО-ФАШИЗМ.
"АНТИФАШИЗМ" НА МАРШІ
Випадки агресії оскаженілої потвори
можна зустріти на кожному кроці. Мовою зневаги і ненависті до українців, їхньої історії, мови і культури
промовляють азарови, єфремови, чєчєтови, колесніченки, царьови, левченки, ківалови, табачники, симоненки та інші "бандюковичі", але борці з мовною ворожнечею ніби цього не помічають. Їм зручніше
приписувати всі смертні гріхи національно-свідомим українцям, що турбуються про захист своїх прав та збереження національної ідентичності. Тим часом
штурмові загони партії регіонів та зондер-команди лівих радикалів, сформовані з представників клубів спортивних
єдиноборств, чия добре організована, злагоджена і систематична діяльність "кришується" правоохоронними органами, продовжують свою чорну справу.
Для ПРЕЗИДЕНТА-РЕЦИДИВІСТА та ще й зі всіма ознаками все прогресуючої олігофренії ставка на вуличний криміналітет є природною
Розпочата режимом внутрішньої окупації України мова ворожнечі, войовничої й позірної українофобії, перейшла у стадію фізичного протистояння. Йде до того, що завтра, та ні, вже сьогодні, ризикує наразитися на кулаки біло-блакитних та червоних ескадронів смерті кожен українець, який вийде на вулицю у вишиванці й розмовлятиме українською, не кажучи вже про те, що триматиме в руках державний прапор і висловлюватиме протест проти чинної антиукраїнської хунти - як за змістом, так і формою правління.
ОБЕРЕЖНО: "АНТИФАШИЗОЇДИ"
Р.S. Свої контр-аргументи з приводу конкретних цитат Олени Білозерської я виклав у коментарях до наведених тут статей. Поки що вони залишається без реакції. Вважаю, що дискусія з приводу дискримінаційності постів блогерки потребує продовження. На мою думку, не все там настільки однозначно негативно і програшно для неї, попри, здавалося б, очевидну, на перший погляд, вразливість її висловлювань.
Окремі з пунктів звинувачення при ретельному розгляді легко спростовуються. Більше того, визнаються необгрунтовними та безпідставними навіть тими, хто не є прихильниками Білозерської. А якщо так, то тоді постає запитання з приводу справедливості рішення "Німецької хвилі" про скасування заслужено й чесно здобутої, до того ж переконливої перемоги.
Хоча навіть це не головне. Зрозуміло, що навряд чи після всіх пертурбацій "Німецька хвиля" зважиться знову змінити рішення. Фахова дискусія зі скрупульозним аналізом спірних цитат буде корисна для того, аби таки розставити крапки над "І": як можна писати, а як не можна? Що припустимо , а що ні? Де межа між піклуванням про збереження національної ідентичності та ксенофобією? Що таке глорифікація Гітлера, а що - міркування про конкретну історичну постать?
Таких суперечливих цитат у Білозерської не так вже й багато. Можна кожну роздивитися зі всіх боків. Аби тільки бажання було.
