Опитування. Чому вигідно бути заслуженим журналістом
Вчора журналісти отримували нагороди та почесні звання. Я почула краєм
вуха, що заслужені журналісти мають деякі пільги, серед яких - 15-відсоткова надбавка до пенсії та безкоштовне місце
на Байковому цвинтарі.
Як почесне звання вплинуло на життя мас-медійників та як саме вони
ставляться до безкоштовного місця на кладовищі в якості своєрідного привілею, я
запитала у тих, хто в цей день отримав «заслуженого». Ось, що мені вдалося
з'ясувати.
Наталя Влащенко (журнал «Публичные люди»):
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- Нічого. А що мало змінитися? Хтось із друзів подзвонив привітав, хтось
подумав, що це не так важливо. Насправді нічого не відбулося.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Я ще про це, чесно кажучи, не думала.
- Якщо ця інформація підтвердиться, ви будете
продавати місце на кладовищі?
- (Сміється.) Так, спробую поторгуватися.
Олег Александров, заступник
керівника Головної служби інформаційної політики Секретаріату президента
України:
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- Це лише приємна несподіванка. А в професійному житті це нічого не змінить.
Взагалі ж ми з Володею Мжельським перші з нашого курсу отримали заслуженого.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Ліда Ігнатова уже сьогодні про це жартувала. Я думаю, що коли ми будемо
помирати, то у нас будуть гроші на місце на кладовищі.
- Будете продавати місце?
- Ні, не буду. Залишу для нащадків. (Сміється.)
Володимир Мжельський,
шеф-редактор служби новин товариства «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал):
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- Я почав пити шампанське. А от тепер, бачте, тригодинна конференція далася
взнаки.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Що, всім? Боже, ну я перепитаю. (Усміхається.)
Якщо це так, то чого б і ні. Сходимо подивимося, заб'ємо стовпчики. (Сміється.)
Юлія МакГаффі, головний
редактор інтернет-видання «Кореспондент.net»:
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- У мене мама зраділа. Це, мабуть, єдине, що змінилося.
- Для вас ця відзнака
неважлива?
- Ні, важлива. Це, мабуть, визнання зростаючої ролі інтернет-видань у
країні.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Я не знаю, правда це чи
ні. Але мені такі привілеї не
потрібні.
- Будете місце продавати?
- Ні, я не буду його брати. Думаю, що в кінці свого життєвого шляху я сама
зможу вибрати для себе щось. І лягти не там, де положено, а там , де хочеться.
Лідія Ігнатова, головний
редактор інтернет-видання «ЛІГАБізнесІнформ»:
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- Насправді, в тому, що інтернет-ЗМІ відзначили, є якийсь символ. Ми - перші
інтернет-видання, які отримали нагороду з рук президента.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Так, я теж про це чула (сміється).
Журналісти СТБ сказали, що у нас тепер буде надбавка до пенсії 15% і
безкоштовне місце на кладовищі. Правда, ніхто не міг уточнити, на якому. Ви
знаєте, на той світ я поки не збираюся.
- Будете місце продавати?
- Не думаю.
Людмила Мохова, заступник керівника
аналітично-інформаційної служби Представництва президента України в Автономній
Республіці Крим:
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- Ви знаєте, я така збентежена. Мабуть, я так не хвилювалася, коли
народжувала двох дітей, як сьогодні. Ця подія для мене досить важлива. Я дуже
давно працюю в журналістиці. Сьогоднішня подія для мене - це щастя. Щастя, тому
що і держава, і президент оцінили мою працю. Коли вийшов указ, мене вітали всі
кримські журналісти. Мені було дуже приємно.
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Ні, я вперше таке чую. Я думаю, якщо щось трапиться, то моя сім'я все
забезпечить. Думаю, що такий привілей - це дурниця. В журналістів не має бути
привілеїв. Їх мають надавати ветеранам. А решта повинні всього досягати своєю
працею й мізками.
- Будете місце продавати?
- Я нічого продавати і залишати не збираюся. Я відмовлюся. Якщо у мене буде
така можливість, то я подарую місце на кладовищі людям, які не можуть оплатити
послуги такого роду.
Світлана Остапа, оглядач
«Детектор медіа»:
- Що змінилося у вашому житті після отримання
почесного звання?
- 5 червня, після того як вийшов Указ президента про присвоєння звання, мій
чоловік сказав: «З депутатом я вже спав,
а із заслуженим журналістом ще ні» (сміється).
Наступного ранку я запитую свою другу половину: «Ну як, тобі сподобалося спати із заслуженим журналістом?», на що він, посміхаючись, відповів: «Та ніякої різниці».
- Ця нагорода для вас важлива?
- Як факт в історії моєї сім'ї, здобутків членів моєї сім'ї, ця нагорода є важливою.
А в моєму повсякденному житті вона нічого не змінила. Хіба що добавка до пенсії
буде. (Сміється.)
- Є інформація, що новим привілеєм заслуженого журналіста
є безкоштовне місце на Байковому кладовищі. Як ви ставитеся до цього?
- Мене привітали з тим, що з'являється можливість бути похованою на Байковому
цвинтарі. Але ми з чоловіком вирішили, що ми це місце краще продамо.
- За скільки продасте?
- Побачимо, яка буде ринкова ціна (сміється).
Такі привілеї. Як бачите, з почуттям гумору у наших заслужених непогано. Я
й собі подумала податися в заслужені. Зроблю на цвинтарі землянку й нарешті
відселю від себе Мусю. А нагороду буду чіпляти на груди в найсвятковіші дні,
наприклад, на Хеллоуїн.
Дуся.
Фото Яни Новоселової