Майкл Щур рассказал о подвалах НТКУ, антигламуре и "Утеодин"
Я давно збиралася
поговорити з Романом Вінтонівим про новий проект «Утеодин», але журналіст постійно
був заклопотаний і відмовлявся відповідати на мої запитання. Тому я додзвонилася
до Майкла Щура, який розповів мені про дружну родину Щурів, антигламур і серйозні розмови
Майкла з героями програми в підвалах НТКУ.
- За ваші
поезії відповідає Юрко Космина? Оцей прекрасний вірш про Новоросію, яку вигадав
Кремль - це його рук справа?
- Ні.
- Це ваше?
- Ні. У нас є п'ять авторів, крім мене, і там всі - Щури. Космина тепер
також Щур.
- Всі вони - хлопчики?
- Так.
- А ваша двоюрідна сестра Тетяна Щур - вона ж працює ще десь, так?
- Так, вона працює на Громадському і відома там як Тетяна Козирєва.
- Чому у програмі такі серйозні інтерв'ю ? Ви такий веселий, а
розмови з гостями - на такі важливі і несмішні теми.
- У нас
немає мети веселити, ми не хочемо нікого розважати. Якщо ми запрошуємо когось
на інтерв'ю, то він чи вона нам цікаві як люди, у нас немає мети з них
посміятися. У нас мета одна - якимось чином розповісти про реальність так, як бачимо
її ми.
- Але
завжди ваші розповіді виходили дуже смішні.
- Зараз
навколо не дуже смішно.
- Тобто
про ДНР і ЛНР, про нову Раду може бути смішно, а про гостей «Утеодин» - ні.
- В інтерв'ю
ми хочемо познайомити тих, хто нас дивиться, з людьми, які, на нашу думку,
заслуговують уваги. Необов'язково це має бути смішно чи сумно - просто має
бути, як воно є. Якщо люди веселі, готові веселити - вони веселять, якщо ні - не
веселять. Але в більшості випадків ми намагаємося показати в інтерв'ю людину
такою, якою вона є. Ніяка людина не є постійно веселою чи постійно сумною -
вона переважно звичайна. І ми не хочемо її викривляти, більше того, в інтерв'ю
ми йдемо за людиною. І якщо людина захоче помовчати, то я не виключаю того, що
в майбутньому ми помовчимо з кимось разом хвилин п'ять. Ми просто хочемо
показати людину такою, як вона є - і ми дуже раді, коли людина готова це
зробити.
- А чому
ви знімаєте свою програму в підвалі НТКУ? Не знайшли більш комфортного місця?
- А
яка різниця - де знімається програма?
- Ну, не завжди програми на Першому знімають в інтер'єрі,
родзинка якого - труби и теплоізоляційна
плівка. Та й ви там блукаєте в темряві дуже довго...
- Можна
було б покорочє, да? А зачєм покорочє? Ми вирішили, що все це умовності, і
треба ламати стереотипи. Ми ж завжди робимо не так, як у всіх. Та, може, взагалі
треба перевірити, для чого роблять «як у всіх»? Для чого роблять дорогі
блискучі гламурні декорації? Ми замовили - вони до нас не доїхали. Так давайте
зробимо так, як є насправді - ось і все.
- О,
так у вас будуть гламурні дорогі декорації?
- У нас
не буде гламурного варіанта ніколи. Ми ж антигламурщики. Ми замовили
декорації, але не гламурні. І зараз їх чекаємо. Але програму робити треба, і
тому знімаємо на фоні труб.
- У вас
вже є якісь показники рейтингу?
- Ютуб
у цьому плані набагато зручніший інструмент, показовіший, ніж телебачення. Ми
зараз дивимося, як нас дивиться аудиторія на ютуб - телевізійна аудиторія для
нас зовсім нова, ми не розуміємо, як на неї можна працювати. Тобто в ютубі це
все просто: завантажуєш відео, читаєш
коментарі, дивишся, як воно розповсюджується, і розумієш, що зроблено правильно,
а що - неправильно, і на який хвилині. На телебаченні в цьому плані важче, тому
ми зараз шукаємо якісь способи, щоб побачити фідбек телевізійної аудиторії. Завели рубрику «Пишіть нам» - і вже прийшло кілька листів.
- Справжні
листи, написані від руки?
- Так. Але ми їх ще не розпечатували. Нам пишуть
і на електронну пошту, є коментарі, але ми хочемо відродити історію з
листуванням до редакції. І ми будемо це розвивати, бо нам цікавий фідбек від
людей, які не мають інтернету.
- Я
хотіла спитати: ви погодилися на дивний експеримент - вихід на телевізійну аудиторію,
та ще й аудиторію Першого каналу, переважно сільську, провінційну, далеку від
технічного прогресу. Канал не зовсім звиклий до політичної сатири, в жанрі якої ви
працюєте. Чи вважаєте ви вдалим та потрібним такий експеримент?
- По-перше,
я не погоджуюсь з тим, як ви охарактеризували аудиторію Першого каналу. Він не
був раніше орієнтований на жодну аудиторію. Він був раніше орієнтований на
людей, яким взагалі все одно, що дивитися - яка вмикає телевізор, аби був якийсь
шум. Зараз Перший починає орієнтуватися на аудиторію, причому це люди такі
самі, які нас оточують з вами, такі самі люди, які дивляться телевізор. Тому
думати, що аудиторія Першого національного тупа, сільська, копає бульбу та
любить сало, а аудиторія інших каналів їздить на БМВ і купує круасани зі щербетом -
це, що найменше, ображати своїх сусідів. Так, раніше не було аудиторії у Першого
національного - але вона скоро з'явиться, я вважаю.
- І як
ви її уявляєте - цю аудиторію, для якої будете працювати?
- Я не
знаю. Ми в цьому плані вирішили, принаймні поки нам це дозволяють, робити те,
що нам подобається, і таким чином ми збираємо навколо себе людей, яким це також
подобається. А потім ми побачимо, що це за люди. Тобто ми зайшли з іншого боку,
ніж люди переважно заходять: завжди малюють якійсь образ, а потім для нього працюють,
а ми збираємо навколо людей, яким подобається те, що ми робимо - а потім підемо
з ними пити чай або каву.
-
А що
про «Утеодин» думає Роман Вінтонів?
-
Він нічого
не знає про цей проект взагалі.
Ось і потеревенили.
Ваша Муся
Фото: ukrlife.tv