«Не медом же их обмазывать»: Анатолий Анатолич поделился мыслями о российских журналистах

Расхаживая по закоулкам кинотеатра "Оскар" в ожидании финала конкурса короткометражек THE NEXT BIG THING, ваша любопытная Дуся приметила красивого и явно скучающего ведущего "Сніданка з 1+1". Конечно, я не могла пройти мимо и расспросила Анатолия Анатолича о том, стоит ли запрещать въезд российским журналистам и что бы он делал с причитающимися ему по версии Первого канала рабами.

- Російський Перший канал заявив, що бандерівцям в Україні дають клаптик землі і двох рабів. Що б ти робив зі своїми рабами?

- Що б я з ними робив?.. Ну, я просто не сприймаю рабства, як людина, якій якнайближче пасують Сполучені Штати Америки, де за слово «рабство» можна відгрести по вуха або загреміти в каталажку... Я думаю, якщо мати на увазі сексуальний підтекст - ну, це особиста справа кожного, хто полюбляє такі штучки. Але в житті навряд. Не можу навіть фантазувати, як би це було. На барина я точно не схожий, типу Нікіти Міхалкова, в мєхах, і з маєтком під Києвом.

- LifeNews розповідав, що їхню журналістку-учасницю «Слов'янського маршу» депортують з України, хоча її лише затримали для з'ясування особи і відпустили. А як би ти чинив із російськими журналістами?

- Знаєш, мені подарували на День народження книгу Джорджа Орвелла «1984» - перш за все тому, що це рік мого народження, ну і мені сказали, що ця книжка надзвичайно актуальна. Прочитав і дійсно на багато речей поглянув зовсім по-іншому. LifeNews, Россія 24 - це якраз Орвелл. Ми вже стільки про це говоримо, але погано, що при цьому програємо інформаційну війну на Сході. І навіть на Заході, в Європі. Ну, правда, в нас уже є Ukraine Today, слава Богу. Ну але не бити ж їх, російських журналістів. Що їх, медом обмазувати і у вулик спускати? Ми все-таки цивілізована країна.

- Насилля тобі не подобається, а як щодо заборони на в'їзд?

- Щодо заборони в'їзду - багато з якими речами я погоджуюсь. З іншого боку, в мене є добрий товариш - російський журналіст, блогер, прес-аташе Наталі Водянової. І вона, хоч і громадянка Росії, але абсолютна патріотка України, вона обожнює нашу країну. Нещодавно казала, що їй складно приїхати в Україну, тому що можуть не пустити, адже вона журналістка. Хоча вона абсолютно притомна, і навіть думає, що скоро закінчиться її кар'єра в Росії, тому що вона там пише й говорить такі речі, що половина колег її ненавидить. І от тут не можна сказати однозначно: всіх чесати під одну гребінку - це також неправильно. Це треба робити індивідуально. Можливо, якусь комісію створити. Я сам, правда, не готовий бути в такій комісії, тому що я не суддя. А хто це має вирішувати - я не знаю. Не представники «Свободи» ж - їхні методи теж неприйнятні. Тому це дуже складний з точки зору толерантності момент - кого пускати, кого не пускати. Але будемо сподіваюсь, що в'їжджатимуть в Україну ті, хто потрібно.

В общем, не забудьте накормить своих рабов, а вскорости я расскажу вам, что интересного увидела на питчинге THE NEXT BIG THING.

Ваша Дуся

фото: Максим Лисовой