Як американці обрали Трампа і влаштували громадянську війну. В прокат вийшла стрічка «Повстання штатів»
Одразу напишу: хто не хоче чути гучних вибухів ще й у кінозалі — задумайтеся, чи воно вам треба. Жорстокі сцени теж є. Дітей не беріть точно.
Але йдіть, якщо хочете подивитися кіноатракціон, у якому вас розважатимуть цілковитим розлюдненням американців. Сюжет такий. У недалекому майбутньому країна переживає політичну кризу, встановлюється диктатура, якої американці не витримують і влаштовують громадянську війну. В ході якої збираються походом на Білий дім, щоб убити президента. Він — людина малосимпатична. Пихатий самодур. Має вам когось нагадувати. Тому, вочевидь, автори своїм глядачам хочуть сказати: виберете Трампа — буде вам ось такий екшн.
Нагадаю, що група американських митців зробила заяву, в якій закликала Конгрес допомогти Україні перемогти у війні. Бо якщо цього не станеться — бути біді.
Режисер Алекс Ґарленд пішов на максималки (для американців) і пророкує не якусь далеку війну, а безпосередньо на території США. І це вже викликало в тамтешньому суспільстві дискусії про «не на часі» (так, ми в цьому не оригінальні). Недоречність люди вбачають у тому, що стрічка виходить у прокат у рік президентських виборів.
За сюжетом четверо журналістів (серед них два фотокори) їдуть до Вашингтона, щоб узяти інтерв'ю у президента, який інтерв'ю не дає і журналістів ненавидить. І ось, ми бачимо роадмуві, поєднане з бойовиком. Як розвага це дійство мені страшенно сподобалося: всі бігають, метушаться. Але були й незадоволені, які іронізували над роботою, називаючи її «клюквою», тобто гіперболізовано неправдивим зображенням. У нашому випадку — фотокорів.
Ось що пише кінокритикиня Дарія Бадьйор:
Режисерка Марина Степанська називає «Повстання штатів» кринж-комедією. До речі, як насправді відбуваються зйомки війни, вона знає не з фільмів.
З дівчатами я погоджуся в тому, що журналісти в цій стрічці — люди абсолютно відбиті. Якби воєнкори так поводилися в реальному житті, то їх би жодного не лишилося. Наші герої бігають серединою вулиці під час перестрілок, не завжди носять каски, навіть тоді, коли знімають Вашингтон у вогні. Виставляють голову з укриття, коли ворог пуляє з усієї сили. Аптечку вони з собою теж не возять. Про турнікети не чули. Бо такмед — це для лохів.
Але особисто мені стрічка сподобалася. Через спецефекти — це раз. А друге — гумор. Це справді якась дуже дивна комедія. Коли винятково трагічні моменти (розстріли героїв, чи журналістка, яка падає в братську могилу) ілюструють динамічною кумедною музичкою. В цьому щось є. Або доволі смішні діалоги з неочевидними відповідями та ситуаціями. Всі ці прийоми роблять «Падіння штатів» доволі специфічною політичною сатирою чи стрічкою-пересторогою, яка сподобається не кожному глядачеві.
Десь схожий ефект викликав недавній фільм на Netflix «Ілюзія безпеки». Там на Америку звалюється блекаут і повномасштабне вторгнення. Ще й хімічна зброя. Частині українських глядачів стрічка припала до смаку і її активно обговорювали в соцмережах. Утім було багато скептичних коментарів, мовляв, якась повна дурня і реакції персонажів дуже дивні, аж до комічного.
Що ж до «Повстання штатів», то іноземні глядачі сприйняли його теж дуже по-різному. На популярному агрегаторі рецензій IMDB зараз його оцінка 7.6. з 10. Відгуки дуже строкаті. Хтось ставить 9, а хтось — 3. Отже, до якої групи потрапите ви — інтрига. Нагадаю лише знову, що є сцени з дуже гучними вибухами, пострілами та вбивствами, які точно нагадають вам війну в Україні.
Ну а ось — короткий репортаж з прем'єри стрічки.
Воєнні фотографи Влада та Костянтин Ліберови
Музикант Іван Марунич
Письменник Андрій Бондар та кінокритик Дмитро Десятерик
Журналіст Роман Кравець
СЕО дистриб’юторської компанії Green Light Films Вероніка Ясінська
Актор Акмал Гурєзов
Комунікаційниця і поетка Тетяна Власова та актор Ахтем Сеітаблаєв
Маркетинг-директорка Megogo Валерія Толочина
Фото: Максим Поліщук
