Якби Олександр Довженко мав інстаграм. Показуємо архівні знімки легенди українського кінематографу
Заходять якось Крістофер Нолан, Денні Вільнев та Зак Снайдер у бар. А бармен їм каже: «Вийдіть і зайдіть нормально! І без Довженка не приходьте!».
У нашому з Антоніною анекдоті є велика частка правди. Бо ж українське кіно без Олександра Довженка — як український Мінкульт без міністра. Та й закордонні кінематографісти знаходять у стрічках нашого режисера чимало спільного зі своїми. І хоч радянські кінокритики вважали стиль Довженка «сложним пріколом», зате в Парижі та Нью-Йорку він заходив на ура.
Днями Олександру Петровичу стукнуло б 130 років. З такої нагоди Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України виклав в онлайні рідкісні фото Довженка. Ми з Антоніною погортали знімки та уявили, як режисер підписав би їх, якби мав соцмережі.
Молодий Довженко. Фотосесія для Tinder
А це вже Довженко зрілий. Чим вам не Енді Воргол?
У роздумах про Римську Імперію з першою дружиною Варварою Криловою (1922, Берлін)
Кейтеринг — 10 із 10. На зйомках фільму «Мічурін» (1949)
Олександра Довженка приймають до «Гострих картузів». На зйомках фільму «Сумка дипкур’єра» (1927)
Російський морпіх після «бавовни» в Криму. На зйомках «Сумки дипкур’єра» (1927)
Революція — це сексі. На зйомках фільму «Арсенал» (1929)
Фрагмент сценарію стрічки «Земля» (1930). Здається, картині бракує пейзажів
Бойзбенд, на який ми заслужили: Павло Тичина, Олександр Довженко та Максим Рильський
Олександр Довженко (праворуч) вистежує росіян на Каховській ГЕС (1952)
«Пиво привезли?». Пікнік із другою дружиною, акторкою Юлією Солнцевою
А ось це вже серйозно. НКВС звітує про перевірку біографії Олександра Петровича за 1917-1920 роки (1941). Тоді режисер топив за Петлюру, але українські комуністи все порішали.
У фільмі «Україна в огні» «мають місце політичні помилки антиленінського характеру» (витяг із засідання політбюро, 1944). Одним махом Довженка звільняють з Київської кіностудії (тієї, що нині носить його ім’я), редакції журналу «Україна» та комітету Сталінської премії.
«Великої квартири мені не треба. Тільки треба мені, аби з одного бодай вікна було видно далеко». Довженко з Москви проситься на «вписку» в Києві (лист за 10 жовтня 1956-го). Спойлер: повернутися в Україну режисер не встиг. 25 листопада він відійшов у вічність у віці 62 років. Похований у Московській області.
Дружній шарж на режисера від С. Козюренка. Тарантіно зацінив би.
Українська кіноадаптація «Атлант розправив плечі». У головній ролі: О. Довженко. Насправді — ще один дружній шарж від І. Ніжника.
Всі фото запозичені з сайту ЦДМЛУ