Танцююче м'ясо на СТБ
Попрямували фотограф Яна Новосьолова та Зіна Підалькіна на СТБ. На генеральну репетицію другого туру народного шоу "Танцюют всі!". Підійшли до ПК «Росток» на Гарматній. Блим, а біля входу пацани якісь хіп-хоп танцюють. "Затяті, трясця їхній мамі", – вирішила Зіна.
Вийшла Кіра Іванова, PR-менеджер телеканала СТБ. Дівуля ще та! Волося на голові її так і в'ється. "А що, Кіро? – глузливо звернулася до стбешниці Підалькіна, – подейкують, що у Львові, Донецку, Одессі та Києві не могли ви нарід на кастинг зігнати". "Суща брехня! – образилася Кіра і відкусила соковите яблуко, – Відібрали ми півтори тисячі з семи. Наш продюсер Вадим Зак сказав: "Якщо у Києві не прийде 500 кандидатів, з'їм свою флешку. Прийшло 1 500."
Зіна (щодо флешки): І що?
Кіра (розгублено): Не знаю.
Кіра Іванова, PR-менеджер СТБ: Йой, навіть не знаю, де флешка.
Зайшли дівчата до зали. Не встигли крок зробити, як почули злісне: “Хто це тут тиняється?!” Перелякалися. Яна на балкон фотографувати побігла. Зіна тихо в крісло сіла. Вгледіла, що переможцям репетиції другого туру жюрі квитки до Ялти видає. “Та тож Яма!” – сплеснула у долоні Підалькіна і до персони знаної попленталась.
Підалькіна (вказуючи на сцену, де до перегляду готується люд): На кого ви любите дивится? На хлопців-танцівників, чи дівчат?
Яма (усміхнено): Звісно більше на дівчат.
Підалькіна: А чим новачки відрізняються від вашого покоління?
Яма: Талановитіші. Розвинутіші.
Підалькіна (з надривом): Вони ж конкуреніця! Не боїтесь.
Яма (самовпевнено): Чого боятися? Працювати треба.
Знов сіла Зіна. На сцену дивиться. На жюрі, в якому цього разу самі хіп-хопери - Тарас Чернієнко, Євген Папунаішвіли, Костянтин Томільченко. Аж зад Підалькіної до стільця прилип від напруги на знімальному майданчику. Режисер Галина Пілютикова з місця зривається, зауваження хіп-хоперам робить. Щоб не байдики били, до красивих дівчат залицяючись, а язиком мололи, як треба. Бо саме це, як зрозуміла Підалькіна, і є головною задачею членів жюрі «Танців»… Озирнулася. Знов того самого Яму вгледіла. Сидить весь із себе – шкарпетки білі, брюки сірі, черевики чорні, в руках жовтий бутерброд з сиром тримає. Жує. Життю радіє.
Репліки, які Яма під час жування кидав хіп-хоперам, коли на сцену вийшла класна дівка Аня:
- (гучно) Тримайте себе в руках!
- (не отримавши ніц по зубах) Давай в Ялту сразу же!
- (відчуваючи свою безкарність) Билет давай!
Влад Яма (ліворуч знизу) : Во всех нарядах эти девки хороши.
Ганна-учасниця: А мій квиток до Ялти - найкращий за усіх.
Учасник з Луганська: Хоч я і вилетів, та я красунчик.
Хіп-хопери: Так і де той Яма? Може, комусь іншому в рило дати?
“Хіба це справжні хіп-хопери? – думає Підалькіна, - Якщо якомусь балеруну такі образливі речі дарують?” Бачить, що оператори каналу СТБ шниряють туди-сюди. Дивиться, що на сцені танцівники – немов те гарматне м'ясо для телевізії. На усе здатні, щоб гвинтиком в механізмі ніщивному стати. Захвилювалася. До режисера Галина Пілютикової підійшла.
Зіна (роздратовано в сцену тицяючи): Таке враження, що ці діти для тебе таке ж знаряддя для створення шоу, як і камера оператора.
Галина (заперечуючи): Для них шоу і робимо. І для глядачів. Учасники ж, Зіно, б'ються за любов. Увагу публіки.
Зіна (з підозрою): Якась ти тиха, Галю. Не кричиш навіть...
Галина (усміхнувшись загадково): А навіщо? Усі розумні люди. Я ніколи не кричу.
Режисер Галина Пілютикова: Ну що за люди? Невже не розуміють, що таке зйомки?
Стомилася від танців Підалькіна. Від переживань за людину як таку рівновагу втратила. До психолога Вікторії Корнюш кинулась.
Зіна (захлинаючись): Що за психологія в українських зірок?
Вікторія (пояснюючи): Коли людина каже, що вона зірка, то це кінець. Вона не бачить, куди розвиватися далі, і виникає жах випасти з обойми. Тоді людина намагається навколо себе створити такі умови, щоб усі казали :”Так. Ти ще для мене зірка”. Так само чинить дитина в сім'ї, яка каже: “Якщо я зроблю гидь? З'їм вареня, ти мене будеш так само любити?”.
Психолог Вікторія Корнюш: Та ті проекти так на психіку діють, що учасники три місяці відходять від передач.
Відійшла від психолога Зіна. Зирк, а по фойе йде хлопак. Не йде. А танцює. Квитком до Ялти розмахує. Це Сергій з Севастополя – учасник другого туру.
Зіна (турботливо): Спите вночі?
Сергій (жваво): Сплю і танцюю.
Зіна (занепокоєно): Не нервуєтесь?
Сергій (здивовано): А чо?
Зіна (пояснюючи): Психолог каже, що нервуєте – не спите, не їсте.
Сергій (зверхньо): Та що вони знають, ті психологи!
...Танцюю навіть коли їм!
І збагнула Зіна на цьому, що з такими, звихнутими на танцях жевжиками ні про що інше й не поговориш. Забрала Яну Новосьолову з балкону. До редакції її повела.
(фото Яни Новосьолової)