Кодування від їжі, вік та почуття провини: Полякова та Єфросиніна присвятили новий випуск «Дорослих дівчат» комплексам
Виходячи з власного досвіду, Маші та Олі вдається проаналізувати теми, що так чи інакше знаходять відгук серед інших дівчат різного віку. Такий формат шоу став незвичним для українського ютубу, тому і зміг завоювати народну любов. Подача контенту досі залишається незмінною: кожен випуск зроблений із гумором, іронією та розповідями про дуже особисте — те, що треба для високих рейтингів.
У новому випуску дві кардинально різні медійні особистості (ще одна крута фішка проєкту) підняли тему комплексів — внутрішніх обмежувачів, які заважають нам досягати того, чого могли, якби просто в себе вірили. Зірки розповіли, які переживання супроводжують їх упродовж усього свідомого життя і не дають спокою та на які божевільні вчинки йшли заради того, аби позбутися їх.
«Чим гарніша жінка, тим більше в неї комплексів», — доволі суперечливе твердження прозвучало від дівчат. Це таке кліше і узагальнення, яке навряд чи має щось спільне з реальністю. Бо виходить, «менш красиві» дівчата живуть абсолютно без комплексів, їх це якось обійшло стороною? Їх не хвилює думка оточення, вони не помічають своїх недоліків? Комплекси насправді повʼязані не з «відсотком» краси, а зі ставленням до них та працею над собою. Про це варто було б згадати та пояснити Маші та Олі, адже їх дивляться не лише власниці ідеальних параметрів та зовнішніх даних.
Маша, звісно, вкотре розповіла про проблему, яка зіпсувала «якість її життя», — це боротьба із зайвою вагою. Про це вона говорила в десятках інтерв’ю і, схоже, цей комплекс — нездоланний. Насправді це дивно чути від телеведучої, адже, дивлячись на її розкішну фігуру, хочеться замкнути холодильник і забути, де ключ. Проте Маша зізнається, що досі бачить у дзеркалі людину, якій варто схуднути. Поза сумнівом, велика частина аудиторії «Дорослих дівчат» переживає дуже схожий досвід. Проте Марія не дає їм відповіді на питання: а що ж із цим робити? Понад те — складається враження, що проблему подолати неможливо, бо якихось рецептів нам не дають і питання подається як безнадійне.
Ведуча розповіла, що все почалося, коли вона приїхала навчатися до Києва. Дівчині важко було адаптуватися і знайти друзів, адже все розкішне життя залишилося в Керчі. Тому головним «другом» зірки стала їжа.
«Я за перші пів року роз’їдаюся. Все, що я знала, — це як посмажити картоплю. І от, у мене була смажена картопля, мама мені ще передавала мішками горіхи грецькі. І щовечора я їла, їжа була моєю єдиною насолодою. Я набрала 8 або 10 кг за пів року. Приїжджаю на перші канікули додому, і мої батьки були шоковані. Тато каже: "Боже, яка ти стала здоровезна". Так почався відлік того, як я перестала бути цією ідеальною, неймовірно привабливою дівчинкою в своїх очах, якій все дається легко в житті».
Також Єфросиніна зізналася, що перепробувала на собі всі можливі дієти, робила клізми, вживала спеціальні добавки, які не рекомендує нікому. Навіть одного разу пішла на кодування.
«Кодувалася від зайвої ваги. Мені був десь 21 рік. Побачила об’яву: "Кодую від зайвої ваги". Я приходжу. Стоїть шість крісел. У кожному сидять люди, які в 5–10 разів більші за мене. Мені видають стільчик. І нам усім такі шапочки одягають з ремінців, ніби нам будуть шокотерапію робити. І виходить головна жриця, "велика кодувальниця", яка схожа на героїню з "Сімейки Аддамс". Вона починає кожному казати, що він більше не буде їсти цукор, піцу, пасту тощо. Я думаю: коли воно мене торкне?.. А воно не торкає. Я дивлюся на неї, а мені дуже смішно. І поки всі у відключці, вона мені каже: "Йди звідси, гроші повернуть на виході". Я кажу: "Добре, я пішла"».
І навіть зараз, коли зірка перебувавє в найкращій формі, — все одно бачить у дзеркалі «зайві кілограми». У свою чергу, Оля пояснює це тим, що комплекси насправді нікуди не діваються, вони переслідують тебе протягом усього життя, адже ідеального результату побачити неможливо. Співачка навіть пригадала одну з колег по сцені, яка переробляла собі груди цілих шість разів — і щоразу щось було не так.
Полякова наголосила на тому, як важливо батькам хвалити й підтримувати своїх дітей. Важливо пояснювати, що всі розвиваються індивідуально, не існує певних критеріїв та норм, які варто сліпо наслідувати.
«Я завжди дуже сильно захоплююсь своїми дітьми, вони для мене дуже красиві. Я дивлюся на них і думаю: який Бог мені зробив комплімент у їхньому вигляді. І все рівно в мене була історія з Машею (старша донька Полякової. — Medialife). Вона мені сказала: «Ні, я не така красива, як ти». Я запитала, чому вона так вирішила, адже не варто навіть зрівнювати мене із собою. Тобі 16 років, ти — персик, ти навіть не розумієш, наскільки ти гарніша і красивіша, ніж я. А вона мені каже: "От я дивлюся на тебе, ти така горда, впевнена в собі…". На що я їй відповіла: "А ти розумієш, що це просто гра. Я теж часто буваю невпевненою в собі, не подобаюся собі в дзеркалі, помічаю зміни, але просто насолоджуюся тим, що є, і я вже доросла. Як мені тобі, дитинко, вставити в голову те, що ти найкраща?»
Тепер трішки про зміни в цьому влозі. Раніше спілкування Маші та Олі було наповненим думками людей, які ще не вийшли з радянщини. Наприклад, активно просували традиційні уявлення про жіночі й чоловічі ролі в суспільстві. Сьогодні ж дівчата вже менше вдаються до цих застарілих уявлень. Навпаки — почали їх критикувати та аналізувати. У цьому випуску Полякова та Єфросиніна згадували радянські часи фразами штибу: «нам ніхто нічого не розповідав, як воно має бути».
Співачка поділилася тим, як важко переживала свій дещо пізніший, ніж в однолітків, але в межах норми процес фізичного дорослішання. Як на огляді в медкнижці їй написали: «затримка статевого розвитку». Ці документи особливо не ховали, тому хлопці все те прочитали і почали дражнитися. Полякова досить відверто розповіла, як це на неї вплинуло, і зробила два висновки. Тогочасні медичні стандарти і формулювання — дно. Як і відсутність культури спілкування з дітьми та підлітками, тому вони мусять лишатися сам-на-сам зі своїми переживаннями, часто помилково вважаючи, що з ними щось не так. Тому Оля закликала аудиторію бути уважними до своїх чад і обов’язково цікавитися, чи не турбує їх якась проблема.
Оля каже, що «суспільство нас обмежує віковими рамками». Насправді не лише суспільство нас у цьому обмежує, а ми самі, бо досі боїмося «а що ж скажуть люди». Полякова довго приховувала свій справжній вік і ось чому.
«Мені здавалося, що в 30 років нічого собою не являти, бути якоюсь починаючою співачкою, десь там собі співати, брати участь в якихось шоу в якості учасниці — це так мілко. Саме тому я "скосила" собі 5 років. І так, я зробила собі цю кар’єру, але якою ціною».
Оля в цьому контексті досі лишається повною протилежністю Маші. Бо пропонує шляхи вирішення. Про свої комплекси співачка говорила надзвичайно відверто і наголосила на тому, що в сучасному українському суспільстві тема сексуальної освіти ще досі сприймається як щось шокувальне і непотрібне. Оля розповідала про це невимушено, аналізуючи свої страхи та невпевненість крізь призму певних життєвих обставин. Так, це було, але це минуло. «Зʼїли» та поїхали далі. Чого в неї справді варто повчитися, так це сприймати будь-які ситуації так, щоб робити з них конкретні висновки та не дозволяти «керувати» собою. Хоч тема віку не відпускає її і досі. «От було б мені на 10 років менше».
