Не Коваленком єдиним. Гіт-парад хамів, які грубили журналістам
Пішли ми шукать компанію експерту Коваленку, який в ефірі нахамив ведучій Ірині Король. Хотіли подивитись, чи закенселили когось із тих, хто так поводився.
Переважно на зухвалість у бік журналістів страждають люди, в руках яких або влада, або великі гроші. Три останні президенти України, наприклад, у цей список потрапили. Причому іронічно, що в окремому «президентському» топі «найм'якішим» виявився Янукович. Порошенко відзначився зверхньо-поблажливим зверненням до журналістки. А вже Зеленський нахамив нашим колегам на окрему підбірку.
Тож давайте освіжим собі в пам'яті епізоди. Почнімо із класики.
Отже, нездатність Януковича зліпити три слова в речення перетворило звичайне хамство на погрозу, коли на пресконференції він відповідав на запитання журналіста Мустафи Найєма про свої статки на тлі загальних економічних негараздів. Замість «не треба мені заздрити» вийшло «я вам не заздрю».
Інший персонаж українського політикуму, олігарх Ігор Коломойський пащекувати вміє, любить і неодноразово практикував це на журналістах.
Крім класичної «кави», є й інші епізоди, коли Коломойський не зважає на те, що його знімають.
Єдиний президент, кому найбільше «прилетіло» за неадекватні слова в бік журналістів, — Петро Порошенко. Після його зверхнього «дорогенька» на адресу журналістки «Детектора медіа» Марини Баранівської розгорнулася ціла кампанія «Я тобі не дорогенька», яка додала свого часу негативу президенту.
Нинішній президент — майстер пасивної агресії. Коли хамство вуалюється іронією.
Але не всім із команди Зеленського дано використовувати інструменти езопової мови. Микола Тищенко, наприклад, віддає перевагу мові «бикування» штибу «ти хто така?».
Але звісно, що грубіянство — це риса, притаманна не тільки тим, у кого в руках влада. Є в нашому публічному просторі персонажі, які цим переважно і славляться. Наприклад, агробізнесмен Олександр Поворознюк, який нещодавно завітав на інтерв'ю до Наталії Мосейчук, із якою в них відбулася найтепліша в світі бесіда із тотальним взаєморозумінням. Але з іншими журналістами він поводиться зовсім не так. Обережно, на відео нецензурна лексика.
Інший жанр — то «народні артисти». Не конкретно носії звання, а ті, що увірували в себе. Із цьогорічного — вибух емоцій від Іво Бобула на інтерв'ю в Емми Антонюк.
Це ми взяли лише найвідоміші випадки, які на поверхні. З огляду на кількість інформаційних каналів, ведучих, які не дуже орієнтуються в темах, експертів, яких «спіймали після шкільних уроків», епізодів менш гучних, ніж із Олександром Коваленком, значно більше. Просто не всі додають до своїх реплік «ша!», тому й не стають антизірками.
І наслідків зазвичай за хамство теж немає. Коваленку деякі медіа оголосили бойкот, але інші продовжують запрошувати. Деякі навіть відбілюють. Нагадаємо вкотре, що невихованість не є нашою національною рисою, як може здатися після таких підбірок. Такого «щастя» вистачає всюди.
У США чемпіоном у цьому був і залишається Дональд Трамп.
Якщо гуглити англійською «грубість на адресу журналістів», то випадають просто розсипи епізодів президента США.
Тим часом у Підвенно-Африканській Республіці політик-популіст Джуліус Малема, який «осідлав і їде» на темі прогріву ненависті до білого населення країни, взагалі вигнав журналіста ВВС за одну репліку: «Ти не у себе в ньюзрумі, це будинок партії Революції. Поводься правильно, або я викину тебе. Зараз охорона тебе виведе. Не треба тут зі своїми білими потугами виступать. Виходь!»
Але в якості мароженого ми вам пропонуємо випити антинудотного й подивитися хвилинне відео з країни боліт і хтоні. Це в них цілий письменник на ефір прийшов. Михайло Веллер.
Нам здається, що свіже «ша!» від військового експерта в українському ефірі якраз на це більш за все і схоже. За рівнем відкритого хамства.
