Як Потап і Настя Каменських хотіли відбілитися на вірменському радіо і чому не вийшло
Не те щоб ми з вами не здогадувалися, що виконавці вистрибують зі штанів, аби лише привернути до себе увагу. Але завжди приємно мати залізобетонні докази своїм відчуттям.
Так ось, посеред обговорення всього цього паноптикуму з кістою з редакцією «Антоніни» екстрено зв’язалася наша колега з вірменського Radio One з, так би мовити, доповненнями до картини. Це українка, яка нині працює там продюсеркою. Вона розповідає, що свого часу до них звернулася піар-менеджерка Потапа і Насті з пропозицією записати з ними інтерв’ю.
Потап уже тоді відзначився своїм походом до Дудя, — це були три години дикої ахінеї та побрехеньок і, ясна річ, люди в соцмережах почали си сміяти. Причому як українці, так і росіяни. Бо розповідям про успішний успіх на Барселонщині вірилося з великою натяжкою.
Це було в лютому 2025 року. Ну й після цього відбілювального інтерв’ю нашим героям довелося шукати, де відбілитися ще й від нього. За словами нашої колеги, вони помітили інтерв’ю російської комікеси Катерини Варнави на Radio One. Воно досить добре сприйнялося, зокрема українцями, й стало доволі резонансним. Потап з Настею зацінили майданчик та захотіли й собі такий ефект.
Під час переписки з продюсеркою піар-менеджерка попросила орієнтовні запитання. Завважте, спілкувалися українською.
Запитання їм скинули. Серед них було і про Дудя, мовляв, чого ви до нього пішли і хіба не розуміли, що це сприйметься вкрай негативно. На що піар-менеджерка не приховувала правди й чесно написала, що для Потапа головне — це хайп.
Усе інше неважливо. Ясно вам?
Відтак наша колега написала, що категорично не схвалює такий підхід і щоб вони на нього не розраховували. Після чого менеджерка, вочевидь зрозумівши, що теплої ванни не буде, зникла з радарів.
У скандальному інтерв’ю з Катериною Гордєєвою, звісно, ця тепла ванна була. Але просто зацініть, що навіть у таких умовах Потап і Настя зуміли гучно нафакапити. А ваша Антоніна впевнена, що це шлях у нікуди. Згадайте, скільки зірок, падаючи у прірву, намагалися втримати нашу з вами увагу в будь-який спосіб. У багатьох із них елементарно немає комунікаційників, і дії стають просто істерично-хаотичними. Або навіть якщо ці комунікаційники є, то їх або не слухають, або гріш їм ціна.
Тому ми бачимо просто відчайдушні й жалюгідні намагання привернути до себе увагу, які дуже швидко перетворюються на клоунаду.
Тому зазвичай маємо таку схему. Знаменитість робить вчинок або серію вчинків, які стають абсолютно неприйнятними і швидше чи повільніше ведуть до скасування. Людина намагається лишитися або повернутися в інформаційний простір, її дії спочатку викликають обурення, яке згодом переходить у кпини. І чим більше людина привертає до себе увагу, тим більше перетворюється на мем. Що ми і спостерігаємо нині з кістою Насті. Так, нею забиті всі соцмережі, але є нюанс.
Ну а далі поступово настає забуття, бо посміялися раз, посміялися два, а потім уже й нецікаво. Яскравий приклад — Спартак Суббота і Олексій Арестович, про яких ваша авторка нещодавно писала. Вони вирішили записати спільне відео, чим, звісно, привернули увагу. Ну, бо як на таке можна не клюнути?
Це ж класичний і наш улюблений формат «так погано, що аж добре». Ну і що? Відео за два тижні набрало 24 тисячі переглядів, і це винятково тому, що купа народу пішло суто пореготати. Але відео виявилося настільки нудним, що далі його особливо не обговорювали. З цікавого там лиш те, що обидва визнали, що часто городили неправду й не треба бути дурачками, а перевіряти інформацію.
Загалом же в того ж Субботи на ютубі по 3 тисячі переглядів на кожному відео — це неймовірно мало. В інсті активність ще менша — під дописами по 10–20 коментарів, а подекуди й жодного. Час від часу він ходить на якісь інтерв’ю, які також популярними не стають. Зрозуміло, що невелика аудиторія в нього є, але так можна сказати навіть про найбільших маргіналів.
Те саме з Олегом Винником, у якого, між тим, активності в соцмережах значно більше. Проте цього вже не вистачає, аби конвертувати в якийсь результат, — концерти співака в Європі постійно скасовують через те, що не продаються квитки. Тому, я впевнена, Потапа й Настю чекає схожа історія.
А ваша Антоніна, відштовхуючись від усієї цієї катавасії, вирішила зробити відео про культуру скасування в Україні.
Тому дивіться. Там і про масштаби цієї культури, про постраждалих від неї і про тих, кому досі вдається уникнути репутаційних наслідків. Цікаво, чи надовго.
