«Медуза» частково перепросила за скандальний репортаж з України. Але одразу опублікувала ще один, де автор плутається в дронах
Про Шуру Буртіна та його внутрішнього товариша майора Антоніна писала буквально минулого тижня. Персонаж накатав мегазрадофільський репортаж з України для «Медузи», який викликав величезне обурення як у військових, так і в цивільних.
Автор побудував своє полотнище на спостереженнях у Києві та зоні бойових дій. Брав коментарі в різних людей і скомпонував їх так, щоб у читачів складалося враження тотального кошмару та зневіри. Все погано, нічого хорошого. Він пише, що на кожному кроці чатують «тецекашники», виловлюють людей і навіть убивають тих, хто поводиться неправильно.
Цивільні залякані і хочуть припинення війни будь-якою ціною, стверджує Буртін. На фронті — взагалі апокаліпсис. Командири — недоумки, бюрократи та корупціонери. Мобілізація обов'язково означає страждання та смерть. Цивільні ненавидять і бояться військових. Все пропало, одним словом.
Автор розповідає лише про проблеми, обирає лише обурені та розпачливі коментарі співбесідників і зовсім не пише про позитив, перемоги, збори, повагу до військових та реальні настрої українців, які далекі від тотального бажання скласти лапки.
Крім цього, Шура щедро приправляє цитати своїми спостереженнями і висновками, які часто висмоктані з пальця. Наприклад, він починає з того, що з перших же хвилин перебування у столиці він відчув «сиротливу і безнадійну атмосферу». Це о п'ятій ранку, під снігом, довго чалапаючи від вокзалу. Хто не відчув би? Але він ці свої ранкові рефлексії переносить на всіх українців. Щось говорить про настрої громадян без жодного підґрунтя — просто так, «на око».
Антоніна вже писала вам, що багато посилів Буртіна збігаються з тим, що розповідають на російському телеку. Ну і ось, у недільних «Вєстях» з чоловіком Ольги Скабєєвої в ролі ведучого намонтулили великий сюжет про матеріал «Медузи». Звісно, нахвалюючи його. Мовляв, гляньте, навіть іноагенти та ліберали вже не можуть приховувати страхів в Україні.
В основному матеріал «Вєстєй» побудований на великих цитатах з репортажу «Медузи». Воно і зрозуміло — там навіть редагувати не треба і вибір як у супермаркеті. Висновки чоловік Скабєєвої робить рівно такі самі, що і Буртін.
Зважаючи на весь трешачок, матеріал Шури дружно засрали в багатьох дописах та в соцмережах самої «Медузи». Особливо нарід вкурвив підзаголовок про те, що «українці більше не хочуть воювати». Наче колись хотіли. А також висновок про якийсь новий страх, який буцімто охопив нас усіх.
Також виникли запитання, як цей пан потрапляє на територію України (бо торік він теж писав схожий репортаж) і як представляється військовим і цивільним. Ми знайшли одне з його інтерв'ю, де він каже, що є громадянином Грузії та отримує акредитацію від ЗСУ. «Медуза» його представляє як не свого автора, а журналіста швейцарського видання Reportagen. Але там у нього всього кілька матеріалів, і у візитівці він значиться як автор «Медузи». Та й таке.
Треба сказати, що у своєму тексті Буртін велику увагу приділяє дронам, описує їх як найстрашнішу зброю і твердить, що їх бути не повинно. А такі твердження, як ви розумієте, напряму суперечать нашим національним інтересам.
Вочевидь вам, наші любі читачі, не варто пояснювати значення безпілотників для наших військових, але, про всяк випадок, зацитую ось цей текст на «Мілітарному».
«Уроки, засвоєні в Україні, відзначають еволюційний вплив технології БПЛА на сучасну війну, пропонуючи нові можливості та тимчасові тактичні переваги. Сучасні військові сили повинні інтегрувати ці технології у свої доктрини та стратегії, щоб підтримувати технологічну перевагу в сучасних і майбутніх конфліктах. Розуміння та використання технології UAS має важливе значення для ефективної оборони у дедалі складнішому та технологічно розвиненому світі».
Між тим, накидання гівна на безпілотники лише в одному матеріалі «Медузи» виявилося замало, тому вони опублікували ще один матеріал. З величезним факапом від нашого героя.
Але на початку перепросили за попередній. Тільки не лякайтеся, звісно ж, вони не визнали, що текст маніпулятивний, а вказали, що фраза в підзаголовку була некоректною.
Ось такий вигляд підзаг має зараз. Про всеохопний страх, ясна річ, нічого не прибрали.
У новому репортажі Шура навалює рівно те саме, лише конкретно про поранених, з якими їде в евакуаційному автобусі, а потім спілкується в лікарні. Нічого нового — все погано. Лиш подивіться, які кончені командири. Просто садюги.
І все ті самі узагальнення. Почув кілька фраз — і ось вам уже зріз з усієї передової.
Шура намагається дотримуватися натуралістичного, цинічного стилю, як справжній вовчара війни. Вже не журналіст, але письменник. Утім, як на мене, він використовує ці прийоми так, що знищується всяка повага до військових. Автор порівнює їх то зі щурами, то з поросятами на вертилі, то обзиває «селюками». А то і «професійними вбивцями». Тому загалом складається образ якихось рагулів, неосвічених простаків та людей, які майже втратили гуманність.
Але найсмішніше все ж це. У минулому репортажі Шура в чорних фарбах описував український дрон Vampire, який росіяни називають «Баба-яга», бояться його, а ми, відповідно, пишаємося. Але тут ми бачимо, що автор вважає, що це два різні безпілотники, один з яких — російський. Між тим росіяни лише недавно почали розробляти якісь аналоги.
Ось вам фоточки «Вампіра»-«Баби-яги».
А тут послухайте, що розповідають про цей дрон військові. І чому він настільки важливий для нашої армії. З 11 хвилини.
Шура-Шура, боже-боже.
Ну і ще два слова про те, як він представляється нашим військовим. Зазвичай Буртін змінює імена співрозмовників, підрозділів тощо. Але тут згадав «Госпітальєрів». Їхав, каже, в їхньому евакуаційному автобусі та брав інтерв'ю в поранених. Слава богу, хоч на бойових медиків нічого не накидав і описав їх доволі позитивно.
Я написала засновниці та командирці «Госпітальєрів» Яні Зінкевич і запитала, чи справді такий чувак був із ними в автобусі, як представлявся і чи не викликав запитань.
Яна відписалася, що справді був. 15 жовтня 2023 року. Оце, канєшно, свіжий репортаж получився. Я просто вам нагадаю, що репортаж належить до оперативних жанрів журналістики, якщо що. Навіщо Шура витягнув свої записи на диктофоні півторарічної давнини — запитання нам для роздумів.
Також Яна написала ось що:
«Так, був на "Австрійці" одну евакуацію. З пресакредитацією ЗСУ все в порядку, представився як журналіст швейцарського видання. За національністю — грузин.
До слова, навіть ОСУВ “Хортиця” погодила йому роботу з нами. Нещодавно хотів потрапити на стаб, зняти роботу наших. Але я мінуснула, так само як і бригада (дала запит на 66 ОМБр)».
А ось і прескарта товариша.
І тут ваша Антоніна вчергове наголосить на тому, що абсолютно не згодна з думкою штибу «Навіщо ви пишете про це все лайно?». А тому, що багатьох людей і назви видань, організацій тощо якраз потрібно дуже добре знати і підсвічувати їхню діяльність.
Звідки військовим, а тим паче цивільним знати, що це за такий Шура? Ну, грузин, працює в швейцарському виданні. Має акредитацію від ЗСУ. Тому ми про це все і пишемо, аби стрьомних персонажів впізнавали з першої секунди.
І щоб ЗСУ не видавали їм дозволів на роботу. Сподіваюся, що принаймні Буртіна ми в нашій країні більше не побачимо. Проблема лиш у тім, що таких буртіних у медіа, кіно, літературі, музиці — сотні. І ради на них немає.
