Как Брюховецкий пожаловался Азарову на руководителя Госкино

Вчера состоялось удивительное мероприятие - круглый стол "Результати державної політики в кіно України", на котором, завернувшись в плащ-невидимку Гарри Поттера, присутствовало несколько моих подружек, - так что я стала обладателем редкой аудиозаписи, на которой ведущий мероприятия, Герой Украины, Вячеслав Брюховецкий зачитал предварительную редакцию письма к Николаю Яновичу Азарову, тоже Герою Украины, с просьбой образумить, приструнить и вообще повлиять на руководителя Госкино Копылову Екатерину Александровну, и - шире - спасти украинское кино от разрушения.

TRACK160 by Dusia Katasonova  

Запись оказалась не слишком качественной, тихой - все-таки девчонки старались не привлекать к себе внимания - и потому на всякий случай я приведу расшифровку основных тезисов этой докладной записки:  

«Творча громадськість Києво-Могилянської академії занепокоєна процесами, що відбуваються в українському кіно. В цілому керівництво Держкіно веде провальну політику - про це свідчать факти, які присутні на сторінках преси и не спростовані керівництвом Держкіно. Найбільш кричущим фактом є спрямування державних коштів на псевдокопродукцію, коли кошти України ідуть на виробництво зарубіжних фільмів, у яких Україна, окрім коштів продюсера, ніяк не присутня. Це було у випадку «Щастя моє», «В субботу», «Алмазний хрест» - на нього Держкіно перерахувало кошти російській стороні задовго до початку зйомок. Ці факти свідчать насамперед про непрофесійність, а по-друге, на непатріотичність, і нарешті наводять на думку про корупційні дії керівника Держкіно.

Вражає непрозорий відбір проектів, які кінематографісти подають на конкурс для державного фінансування, та спотворення результатів через волюнтаризм керівника Держкіно. Про це засвідчили ЗМІ колишні члени експертної ради Грабович і Пугач, а такі відомі режисери, як Балаян, Фіалко й Терещенко, демонстративно вийшли із цієї комісії. Серед фільмів, які за останні два роки випустили за кошт держави, що заважають пристойності і професіоналізму. І це не прикрий випадок, а результат політики, коли кошти виділяються випадковим людям. Приклад - кіноальманах «Україна, гудбай», що обурює кінематографічну спільноту, але який захищають деякі критики, які займаються маніпуляціями. До речі, така політика шкодить іміджу України і самому кіно як виду мистецтва, тому відбиває у глядача найменше бажання дивитися в майбутньому українські фільми, які ототожнюватиме з чимось непристойним.

Очевидно, що такий керівник не повинен очолювати таку відповідальну для держави структуру. Просимо втрутитись і захистити українське кіно від руйнації».

Дальше на записи слышно, что в целом возражений у присутствующих нет, но предлагается расширить список ненужного, непатриотичного, но снятого за счет бюджета страны, еще одним фильмом - лентой Германа-младшего «Под электрическими облаками». Дополнение было одобрено всеми, кроме ведущего - он пресек энтузиазм своих коллег, сформулировав отличную максиму поведения чиновников: «Листи до начальника повинні бути короткими». А я и не знала, что у героев бывает начальство... Но зато становится очевидным, что Копыловой следует переживать за свое кресло - шутка ли, с Миндадзе и Лозницей связалась!

Ваша Муся

Фото: radiosvoboda.org, ukma.kiev.ua