Сценаристка 1+1 cпасла жизнь гею-самоубийце
Сценаристка телеканал 1+1 Оксана Шаварская спасла мужчину, собиравшегося покончить с собой на мосту Метро в Киеве. Молодой человек оказался гомосексуалом, хотевшим свести счеты с жизнью из-за разрыва с любимым человеком. Девушке удалось убедить его изменить свое решение.
О произошедшем потрясенная Шаварская написала в своем фейсбуке.
«Поверталася з двома знайомими на машині десь близько першої ночі. Ми пропустили потрібний нам поворот і замість того, щоб виїхати на міст Патона, поїхали по мосту метро. І от їдемо ми, на дорозі пусто, автомобілів майже нема і бачимо картину маслом: на перилі мосту стоїть хлопець, який збирається стрибати. Сергій, який був за кермом різко гальмує з криком “Что за нах*р?” і здає назад. Ми підїжджаємо ближче. Не довго думаючи, я вискакую з машини бо розумію, що можу не встигнути... Хлопці залишилися чекати.
Він стояв на перилі і плакав, дуже плакав.
В цей момент я згадала усі голівудські фільми з аналогічними сценами. “Що треба робити? Що казати? Що вони там, б*, роблять в таких випадках??? Що вони роблять???”
Перша думка була: “Оксана, не роби різких рухів, ти можеш його налякати, не роби різких рухів!”... Я дуже спокійно до нього підійшла і почала говорити... Я не пам’ятаю, що я говорила...Хоча ні, пам’ятаю, але не хочу тут розповідати. Я спокійно стала поруч з ним і почала свій монолог... почала розповідати про своє життя, про те, що зі мною було усяке і я також думала про самогубство, розповідала що світ насправді прекрасний і завтра усе зміниться, завтра усе буде краще... Він стояв на цьому перилі, захлинався слізьми, а у мене в голові як феєрверк взривалася одна єдина думка “Господи, хоч би він не стрибнув, хочби не стрибнув, я цього не переживу....” Я стояла і тихо просила його “Дай мені руку... Просто дай мені руку... подивися на мене і дай мені руку”. Крізь сльози він прокричав “Іди звідси! Я не хочу жити! Я не хочу жити!!!”... Я не здавалася і лагідно наполягала на тому що помирати на Покрову не сама прикольна ідея, в рай точно не візьмуть, та ще й самогубця...
Це продовжувалося хвилин п’ять... я знову говорила, щось йому розповідала світле і хороше....І зрештою він здався і все таки узяв мене за руку. Я допомогла йому спуститися з перил і міцно обняла. Він плакав і казав “Я не хочу жити! Не хочу жити, розумієш?! Нащо ти тут? Я не хочу жити”.
Потім уже з машини вийшли хлопці і ми вмовили його поїхати з нами.
Його звати Вася. Він з Волині. У нього нікого нема, окрім коханого, який його покинув...саме через цю трагедію Вася вирішив розпрощатися з життям.
“Я нікому не потрібний, навіть Богу. Навіть Богу я не потрібний. Я не хочу жити!” повторював наш новий друг.
Знаєте, за ці п’ять хвилин доки я вмовляла його не стрибати, у мене підкошувалился ноги, тремтіли руки і серце гупало в грудях так, наче йому там мало місця. Я пережила такий стрес, що ніякими словами не зможу це описати. Я думала: “Що б було, якби я не справилася і він стрибнув у мене на очах? Щоб було? ” Але дякувати Богу, він не стрибнув.
Сподіваюся, що й не стрибне...».
Я тоже искренне надеюсь, что у героя этой истории все будет хорошо. И, конечно, любой неравнодушный человек на месте Оксаны поступил бы так же, однако мне приятно знать, что на нашем ТВ работает такой ангел-хранитель.
Ваша растроганная Муся
фото: Ольга Закревская