«Мы его не приглашали»: Порошенко сорвал планы организаторов юбилея «Тіней забутих предків»
На днях, 4 сентября, в Киеве состоялась юбилейный показ культового фильма «Тіні забутих предків» Сергея Параджанова. В 1965 году его премьера обернулась началом массовых репрессий против украинской интеллигенции в СССР из-за смелого выступления диссидентов-шестидесятников, в частности,из-за призыва поэта Василия Стуса «Хто проти тиранії – встаньте!».
В этом году юбилей премьеры организовывался на государственном уровне. Госкино поручило устроить это событие Национальному центру Александра Довженко (государственная фильмотека Украины).
Юбилейный показ даже посетил президент Петр Порошенко с супругой Мариной. Порошенко также выступил с речью, прировняв осужденного в России режиссера Олега Сенцова к шестидесятникам.
Директор центра Иван Козленко на следующий же день после события разразился гневным блогом на LB.ua по поводу визита президента. Оказывается, Порошенко сильно вмешался в сценарий мероприятия и забрал время выступления у ключевых гостей вечера.
«Вранці протокольна служба нещадно порізала сценарій, виключивши з нього всі найсуттєвіші тези та змістові акценти, – пишет в своем блоге Козленко. – На думку служби, учасникам подій й, власне, винуватцям урочистого показу – Ларисі Кадочниковій, Івану Драчу, Мирославу Скорику – виступати взагалі не треба, адже ж буде виступати Президент! Згодом розчулившись, для них залишили по 2 хвилини виступу. Документалка на основі інтерв’ю з учасниками зйомок і прем’єри 1965 року, над якими ми працювали понад місяць, адже дехто зі свідків уже не в змозі прийти на показ, також нікому не потрібна, сказали в протоколі. Максимум – 5 (!) хвилин. Президент дуже зайнятий (авжеж, йому треба поспішати з реформами!). Скорику достатньо виконати один, а не два твори з фільму: «Ми їх все одно почуємо в фільмі».
Но этими «правками» в программу неудобства, вызванные незапланированным визитом президента, не закончились. По словам Козленко, охрана Порошенко неуважительно обращалась с сотрудниками кинотеатра и долго не пускала гостей в зал.
«Вдень до кінотеатру приїхала служба охорони, – пишет Козленко. – Собаки, металошукачі, десятки малоприємних типів в однакових костюмах. Для забезпечення безпрецедентних заходів безпеки від адміністрації кінотеатру вимагалося повне підпорядкування наказам УДО. Крихка, але смілива менеджер кінотеатру продемонструвала, проте, справжній приклад самоповаги, коли заявила, що виконує лише накази свого начальства, а не невідомих людей, які навіть не представились. «Але ж буде Президент!» – аргументували свої вимоги представники служби безпеки. «Вибачте, – сказала дівчина, – але ми його не запрошували, він до нас їде, а не ми до нього». І я в цей момент відчув, що все-таки щось в цій країні міняється. Сервілізм бюрократів тхне не просто архаїкою, але неадекватністю. «Ми комерційна компанія і вам не підпорядковуємось», – наполягала вона».
В ответ на блог Козленко глава Национального союза киноматографистов Украины Сергей Тримбач вступился за президента, отметив, что «сама по собі присутність Президента України на ювілеї фільму, що є легендою нашого кіно, річ більш ніж позитивна».
Но Тримбач, в свою очередь обратил внимание на другой неприятный аспект выступления Порошенко на показе:
«Ще про приниження. Було обіцяно: якщо прийде Президент – він вручить Державну премію України імені Олександра Довженка кінорежисеру Мирославу Слабошпицькому за фільм «Плем'я». Порошенко прийшов, прийшов і спеціально попереджений (запрошений) Слабошпицький з дружиною, тільки ні про яку премію не йшлося.
Понад те президент у своїй промові серед успіхів нашого кіно назвав фільм «Плем'я», одначе ж прізвище Слабошпицького вимовив з помилкою. І тут же привітав іншого успішного режисера, Леся Саніна, звернувшись до нього на «ти» і висловивши радість з приводу побачення в кінотеатральній залі. Знаючи непростий характер стосунків двох прекрасних режисерів, такий, кажучи прямо, «ляп» виглядає приниженням одного за рахунок вивищення іншого. Ну не може, не має права Президент держави привселюдно демонструвати симпатію до одного і байдужість до іншого, хай би як він сам не вважав!»
Несмотря на все «проколы» президента, Тримбач подытожил, что появление критического текста Ивана Козленко само по себе является хорошим знаком.
«Якщо керівник державної установи в отакий спосіб висловлюється про працівників президентської адміністрації, президентську охорону – значить, зміни в нашому житті таки відбуваються», – объяснил Тримбач.
И я вот задумалась: действительно, почему президент считает нормальным для себя забирать слово у других гостей и без приглашения вмешиваться в программу какого-либо мероприятия.
Дуся
Фото: facebook.com, ukrkino.com.ua
