«Ми повинні пишатися тим, що є сучасниками Олександра Роднянського». Костянтин Грубич висловив своє захоплення продюсером
Телеведучий, напевне, здивував глядачів, які пам’ятають легендарне шоу на «1+1» «Не всі вдома». Принаймні нас — точно. Проіснувало воно всього рік, і ми цілком згідні із самим Грубичем, який каже: «тому поколінню може здатися, що історія цієї програми була значно довшою». А закрилася вона через світову економічну кризу. «"1+1" — це проєкт, який мав інвесторів закордонних, і треба було ужиматися, треба було щось скорочувати, і скоротили повністю всю редакцію. Тому що новини не зачепиш. Тому за залишковим принципом — просто шальна куля. Ми пали смертю кризи економічної. Не тому, що погано працювали. Таких рейтингів, які були у "Не всі вдома", ні до, ні після з 16:00 до 18:00 не було».
Також Костянтин Грубич розповів про своє сприйняття популярності, професії телеведучого та певних ілюзій, які в нього колись були: «Ведучий – це як піна морська. Можеш бути роками, але все рівно настане день, коли тебе "попросять". От я до цього начебто внутрішньо готовий. Воно мені і дає сили, і, разом з тим, певний страх. Це неприємне почуття. Я думав, що настільки крутий, що мене всі візьмуть. Ну, закрили "Не всі вдома" — інші візьмуть. Походив по каналах, були пропозиції тоді. Я від них відмовлявся — вони мені здавалися не настільки цікавими і достойними такої персони. А потім місяць–два–три, і вже коли закінчилися кошти, а троє дітей, треба було якось жити. Я — по старих місцях. А там: ми вже взяли. А чого ж ти тоді не погодився?».
Безробіття тривало пів року, після чого Грубича взяли репортером на ТСН. Опановувати цю професію він почав з нуля і твердить, що досвід ведучого розважальної програми йому сильно заважав працювати інформаційником. До того ж один із топменеджерів, каже ведучий, був проти його роботи. Та невдовзі Грубич отримав «Телетріумф» як найкращий репортер. «Не так багато часу пройшло від того моменту, коли мені в очі казали, що інформація — це не твоє. Що ти відволікаєш від інформації. Що ще кілька років тому мене картали на зборах на ТСН за те, що я в одному з сюжетів дав фрагмент пісні. Казали, що це непрофесійно, не можна музику вставляти в сюжети. Проходить кілька років — добрий день, інфотейнмент! Тепер вже ми не уявляємо в інформації, щоб не було музики».
На запитання Аліни Доротюк про те, як оцінювати роботу Олександра Ткаченка на посаді Міністра культури та інформаційної політики, Костянтин Грубич одразу змінив вираз обличчя і сказав: «А можна я не буду говорити про це?». Усе тому, пояснив він, що оцінювати знайомих завжди важко. Та, зрештою, обережна оцінка таки прозвучала: швидше позитивно, аніж ні. Але ми мусимо віддати Костянтину належне, бо він чесно зізнався, що не дуже тямить у цій царині, тому боїться щось накрутити. Хоч і сказав, що вважає ідеї Ткаченка досить креативними.
Значно більше компліментів дісталося Олександрові Роднянському, колишньому співвласнику та менеджеру «1+1». Нагадаємо, що він, з одного боку, створив телеканал, який свого часу неабияк влинув на українізацію суспільства, але з іншого — переїхав до Росії та взявся за протилежну справу — продюсування українофобського та пропагандистського контенту: від «Моєї прекрасної няні» та «Кадетства» до «9 роти» та російської відповіді HBO — фільму «Чорнобиль».
Після початку повномасштабного вторгнення Роднянський перейшов до категорії тих, кого заведено називати «хорошими росіянами» — він почав виступати проти війни, виїхав з Росії, але водночас як американський кіноакадемік голосував за стрічку «Навальний» та був проти скасування віз росіянам. Також він узявся продюсувати нову стрічку Мирослава Слабошпицького, і злі язики в кінотусовці стверджують, що в такий спосіб Роднянський планує знайти собі нове місце в кінопроцесі.
Проте Грубич явно не належить до його критиків: «Я дуже позитивно оцінюю всі дії, які робить Олександр Роднянський. Це безумовний авторитет для мене. Це людина, яка зробила тектонічні зсуви в історії українського телебачення. Цього ніколи не можна забувати. Він дуже достойно себе веде зараз, починаючи з 24.02. Він максимально відвертий». Російський період продюсера Грубич пояснює тим, що в Україні в нього було мало простору, бо «це ж людина вселенського масштабу». І додає: «Ми повинні пишатися тим, що ми є сучасниками Олександра Роднянського. Така персона не в кожній країні існує».
Також Грубич розповів, що слідство досі не встановило імені вбивці його доньки. У 2014 році 17-річну Ольгу збило авто на пішохідному переході. Дівчина три тижні була в комі, але травми виявилися занадто серйозними.
«Це відкрите питання. Я не знаю, чи я хотів би дізнатися, хто це зробив. У нас з дружиною на це різні погляди. Вона вважає, що треба знати. Але справа не закрита. Чим далі, у нас таке своє бачення, що слідству відомий злочинець і, мабуть, від самого початку. Але зроблено так, щоб він був невідомим… Мені здається, що це просто йде замовчування. Але я розумію, що я — зацікавлена особа і не можу усе це об’єктивно сприйняти. Мені правду не розказують. По папірцях вони все проробили правильно начебто, там не було камер спостереження, і купа всяких виправдальних моментів, але внутрішнє відчуття, що ми ошукані. Що тут знову вступила в права корупція, що це якась непроста людина зробила».
Фото: скриншоти з ютуб-каналу «Аліна Доротюк»
