Без державного фінансування та відвертості. Олена Кравець із донькою запустили ютуб-канал
Наприкінці першого випуску програми на новому каналі ведуча подякувала доньці, що була поруч на цьому шляху, який її страшив. А також за те, що вона «колись непомітно для себе і для твого тата завагітніла і все вдалося якнайкраще».
«Хочу зауважити, що я не долучалася до організації цього подкасту — все зробила Маша з дівчатами, з хлопцями, з командою. Я тобі дуже вдячна, що я можу вже на тебе спертися», — наголосила Олена.
Загалом перегляд цього шоу особисто в мене викликав дуже різні почуття та міркування. Але розумію, що головна його особливість — жодної копійки державних коштів. Цей факт заспокоїв навіть найбільш критично налаштованих до Олени Кравець людей. Нагадаю (якщо ви живете під каменем), що програма «Тихий вечір з Оленою Кравець», яка впродовж 2023 року виходила на каналі «Дім», отримала багато нарікань. Нарікали переважно на кумівство, адже Кравець — кума і близька подруга родини президента, а канал фінансується з держбюджету.
Також хмизу в це багаття додало одне з інтерв’ю Олени, в якому вона сказала, що, може, й погоджується з тим, що не дуже вдало працює у форматі розмовного шоу, але їй це подобається і приносить задоволення.
«Я просто знаю, для чого я це роблю. Тому що це потрібно насамперед мені. Я хочу таку програму. Я хочу таке дивитись. Я хочу таке робити, щоб у людей була можливість хоча б раз на тиждень видихнути... Хто б мені зараз що б не сказав: “Ти не готова, це не твоє, ти не ведуча”. Можливо. Можливо, ви праві. Можливо, за якимись мірками і законами я не готова. Але це приносить мені задоволення, і я роблю це щиро», — сказала Олена.
Найпопулярнішою реакцією тоді було обурення й нерозуміння, чому ці задоволення повинні фінансуватися державою.
Менше з тим, «Тихий вечір» своє існування припинив і у 2024-му вже не виходитиме. В принципі, це теж можна вважати реакцією на критику. Проте шанувальники Кравець, яких є доволі багато (в інстаграмі в неї 675 тисяч підписників), отримали шоу на ютубі. За кілька днів воно зібрало 65 тисяч переглядів, і це дуже непогано. Проте часто перші випуски збирають більше, ніж подальші. Тому цікаво буде поспостерігати, як саме аудиторія реагуватиме на наступні подкасти.
Отже, в чому їхня фішка. Олена та Маша збираються, щоби поговорити про всяке різне за круглим столом. Як мама і донька. Судячи з коментарів, безліч людей дуже позитивно сприйняли цю ідею, бо часто писали, що їм дуже бракувало такого формату. Ідеться саме про сімейну розмову, в якій авторки обговорюють свої стосунки, ставлять одна одній питання, часом дражливі, згадують минулі часи і таке інше.
До речі, є схожий подкаст «Я спитаю в мами» на ютуб-каналі комікеси Вести Гунченко, в якому вона разом зі своєю мамою-психологинею розбирається в різних темах: від згасання сексуального потягу до доречності дякувати військовим на вулиці. І саме такий формат зацікавить більш широку аудиторію, ніж шанувальники Вести. Адже йдеться не лише про стосунки двох конкретних людей — дівчата розбирають проблеми, які цікавлять загалом суспільство, лише побіжно наводячи приклади зі свого життя.
У подкасті «Вдома поговоримо» все інакше. Ми бачимо медійну маму і її поки не медійну доньку. Оскільки в Олени дуже багато прихильників, думаю, їм буде цікавий такий формат. Адже завжди хочеться дізнатися більше про особисте життя тих, хто подобається. Проте є велике питання, чи будуть ці розмови цікаві комусь іще. Але давайте спочатку про хороше.
Судячи з усього, Олена Кравець — дуже хороша мама. Принаймні, донька в неї має впевнений вигляд і доволі легко ставиться до негараздів. Хоча водночас розповідає, як постійно соромилася публічності, коли її брали на якісь події, де були фотографи, журналісти і вона мусила терпіти всю цю увагу. Проте складні моменти вона згадує доволі по-дорослому і без образ. Сама розмова справляла враження, що між двома нашими героїнями доволі теплі та довірливі стосунки.
Тобто загалом виникає підозра, що у Маші немає жодних претензій до мами. Навіть за те, що вона часто їздила на гастролі і лишала доньку на тижні. Дівчина каже, що все чудово розуміла — робота є робота. А часто дзвонила тому, що переживала, коли команда літала літаками. Сама Кравець дуже переймалася, що донька почувалася покинутою, і з легкістю видихнула, коли це виявилося не так.
Взагалі, Олена в цьому випуску дуже яскраво продемонструвала всю свою чутливість, невпевненість і тривожність. Це справді впадало в очі, бо вона явно мала підозри, що щось у їхніх з донькою стосунках не так, що Маша ображається, але щоразу це виявлялося чимось надуманим. Ну або дівчата чогось недоговорюють і намагаються представити себе як винятково ідеальну родину.
Взагалі, я не раз чула, що Кравець дуже болісно ставиться і до критики, і до багатьох інших негараздів чи випробувань. І цей подкаст є тому підтвердженням, адже вона помітно нервувала і явно переживала, чи вся ця ідея взагалі виявиться вдалою. Оскільки позитивних відгуків під випуском чимало, сподіваюся, ведуча наступного разу буде значно впевненішою.
Проте треба сказати, що це болісне сприйняття критики в нас доволі поширене, і з цим, їй-богу, треба щось робити. Дорослі люди не мусять щоразу сприймати конструктивні і справедливі претензії як хейт. Прохолодне, м’яко кажучи, ставлення до Олени багатьох людей цілком можна зрозуміти. Адже діяльність «Кварталу 95» роками викликала
нарікання. Лояльне ставлення до Путіна та Росії, жарти про окупацію Криму, різні сеньйори-Голодомори — все це кварталівці впихали в голови українців роками. Великий розбір щодо цього не робив лиш лінивий, але мені найбільше подобається відео Тані Микитенко.
Ані «Квартал 95», ані сама Олена всього цього публічно не визнавали і не демонстрували свого жалю з цього приводу. Тому критика й негативне ставлення — це не тому, що люди такі злі, а тому, що існують причинно-наслідкові зв’язки.
Та повернімося до подкасту. І Олена, і її донька явно мають невеличкі труднощі з українською. Але це не страшно і, сподіваюся, колеги з «Кварталу» не зроблять пародію на їхні розмови. Згодом спілкуватися ставатиме все легше. Проте зараз це явно перешкоджає дівчатам розслабитися і вільно висловлюватися.
А отже, вся розмова вийшла не такою яскравою, як хотілося б. Можливо, справа ще й у тім, що Олена не має практики роботи в такому форматі. Вона це сказала на самому початку — раніше мала сценарій, колег по сцені та цілу команду навколо. Зараз цього немає і потрібно щось говорити самій та від себе. А це вже значно складніше. Тим паче, якщо ще й перебуваєш у процесі вивчення мови і постійно добираєш слова.
Власне, все це і створює певні перешкоди для цього подкасту. Такі формати обов’язково передбачають відвертість і глибину. Там повинна бути драматургія, якісь неочікувані зізнання, цікаві висновки, відкриття, аналіз і процес якогось самокопання. Я в жодному разі не говорю про жовтуху, щоби потім усе це можна було рознести по стрічках новин із заголовками «Донька Кравець шокувала відвертим зізнанням».
Проте в хорошому сенсі і Олена, і Маша таки мали б шокувати цими зізнаннями і себе, і глядачів. Усе ж батьки та діти завжди мають багато незакритих питань, суперечностей, складних ситуацій та нерозв’язаних проблем. Як і навпаки — вдячності, радісних спогадів та спільних планів. Було б круто, якби ось така публічна мама справді розмовляла зі своєю донькою максимально щиро. А це означає, що потрібно бути готовими впустити глядачів, абсолютно чужих людей, у свій особистий простір, розповідати про доволі інтимні речі.
Можливо, торкаючись дражливих, конфліктних ситуацій. Не вивалюючи, ясна річ, на публіку гори брудної білизни, та все ж не соромлячись зізнатися, що в сім’ї є ось такі проблеми, ми їх обговорюємо і намагаємося вирішити. А в наших глядачів точно мають бути такі ж негаразди — отже, ситуацію будемо обговорювати всі разом, бо в коментах ще й докинуть, бо відвертість провокує відвертість. Їх можна буде розібрати в наступному випуску.
Словом, такі подкасти мають бути терапевтичними. Тоді вони будуть крутими і збиратимуть значно ширшу аудиторію. Проте, як на мене, у першому випуску всього цього було дуже мало. Ба більше — Маша постійно відмовлялася про щось говорити. Наприклад, про своє перше кохання або про певний конфлікт, який між ними колись відбувся. Маша просила маму не розповідати того і сього. Тобто, прямоти тут не було, а вона є важливою і навіть обов’язковою складовою. Без цього розмова буде прісною і цікавою лише відданій цільовій аудиторії.
І щоб досягти цього, не варто демонструвати лише свої хороші сторони і приховувати непривабливі. Люди цими суперечностями й цікаві. Думаю, якщо Олена та Маша перестануть боятися говорити щиро, на гострі, актуальні теми, показувати якісь конфлікти — у них цілком може вийти не лише розважальний, а й допоміжний для батьків і дітей подкаст.
Як приклад можу навести посиденьки Полякової та Єфросиніної «Дорослі дівчатка». От там справді дуже часто буває прямолінійно по максимуму. Ведучі щоразу розкривають одна одну: смішними репліками, кпинами, гострими питаннями. Тому майже в кожній програмі глядачі спостерігають щось неочікуване. У процесі розмови та дискусії кожна доходить до якогось висновку, висловлює свої міркування, доводить щось іншій. Звісно, двом подругам, напевне, значно легше влаштувати таке шоу. Проте ще недавно обидві казали, що українською не зможуть бути настільки феєричними. Але ні — якось змогли. Тому й Олена з Машею теж зможуть. Ми в них віримо.
Фото: ютуб-канали «Дома поговоримо», Ragulivna, Аліна Шаманська
