«Абзац!» на Новом канале: как скрестить ежа с березкой
Програма «Абзац» на Новому каналі викликала живий відгук у глядачів. Свої міркування про нове шоу вже висловив мій колега з «Детектор медіа» Андрій Кокотюха, а тепер настала моя черга.
Гібриди, кажуть біологи-селекціонери, річ корисна. Адже дозволяють поєднувати найкращі якості об'єктів схрещування. Ну, приміром, візьмемо індикачку, дуже популярну домашню птицю - вона поєднала всі дієтичні властивості індичого м'яса та вміння плавати. Чи мула згадаймо. Витривалість у нього від лошиці, компактні розміри - від віслюка. На жаль, віртуальні гібридні продукти не завжди відзначаються високою якістю й поживністю. Не є винятком і той, що останніми роками набув шаленої популярності на телебаченні. Йдеться про так званий інфотейнмент. Як видно з назви, це гібрид інформації та розваг. Тобто, його головний принцип - інформувати розважаючи. Подавати новини в рамках інфотейнменту слід легко, динамічно, не перевантажуючи мозок глядача розумовими зусиллями. І бажано - весело.
Мода на таку подачу новин докотилася нарешті й до Нового каналу, який 2 вересня запустив проект "Абзац!" - гібрид "Репортера" й "Піраніій", назвавши його інфотейнментом. Власне "Репортер" відтепер іде п'ять хвилин, інформуючи глядача про головні події дня, цілком у відповідності до назви наступного проекту, одним абзацом. Ну, а сам "Абзац!", покликаний розважати, інформуючи (чи навпаки - тут я вже трохи плутаюся), наразі має вигляд розширених випусків у дусі попередніх "Піраній", де був акцент на соціальній складовій, що подавалася через призму нестандартної поведінки авторів.
Нині нестандартну поведінку намагаються демонструвати в кадрі ведучі Михайло Шаманов та Андрій Шабанов. Їхній дует будується за класичною схемою Тарапуньки й Штепселя, де російськомовний Штепсель завжди дотепніший і швидший у реакціях, аніж суржикомовний Тарапунька. Щоправда, Михайло Шаманов розмовляє далеко не суржиком, але в цілому дует Шаманов - Шабанов дуже схожий на покійних українських гумористів. Аудиторія Нового, радше за все, навіть не знає, хто це такі. Відтак алюзії на минуле вітчизняної естради й телебачення з боку молодого поціновувача Нового виключені.
Заявку на нестандартність подачі в новому проекті "яскравих" новин зробили вже в першому випуску, який почався з кадрів жахливих заторів та всіляких інших катаклізмів. Після кількахвилинного нагнітання паніки виявилося, що все це означає лише одне: "В Україні - "Абзац!". Слівце, взяте для назви програми, має два навантаження - пряме значення (тобто новини подаються короткими абзацами) й переносне (його можна замінити менш пристойними "піпець" або ж табуйованим словом на ту саму літеру). І якщо добір тем не завжди дозволяє позначити їх саме цими непристойними слівцями, то їхня інтерпретація авторами сюжетів цілком вписується в "Абзац!". Точніше, йдеться про спробу інтерпретацій. Бо часто-густо те, як подають репортери новоствореного проекту свої сюжети, не варте аж такої емоційної ажитації, що її демонструють автори.
Скажімо, голосний лемент про кінець української освіти на підставі неякісних канцтоварів для школярів, мабуть, велике перебільшення. Так само, як і апокаліптичні підводки-начитки до сюжету про зміни в кліматі. Взагалі, таке враження, що автори "Абзацу!" стали заручниками вже згаданого вступу до своєї програми, і їм не залишається нічого, окрім досить штучно нагнітати апокаліптичні настрої. Тоді як глядач, приготувавшись до справжнього жахіття, отримує чергові спекуляції на темах, які в інформаційному просторі циркулюють уже не один рік. Скажімо, коли йдеться про Куяльник, який, за прогнозами екологів, зникне за три роки, то про цю проблему не говорив лише лінивий.
Перед сюжетом про те, як хасиди святкували Новий рік в Умані, глядача підготували до того, що йому під виглядом іудейських ортодоксів покажуть якихось сексуальних маніяків, котрі не гребують старшими жінками, пропонуючи їм секс. Але - після рекламної паузи всі ці обіцянки звелися до синхрону уманського продавця, який і озвучив "страшні" факти. Насправді ж, як не без розчарування повідомив автор сюжету, "не такий страшний хасид, як його малюють". Головним же гріхом хасидів, які з'їхалися на могилу цадика Нахмана, виявилося те, що вони окупували центральні вулиці райцентру зі своїми товарами, які й продавали за якимись фантастичними цінами в американських доларах.
Окремо стоїть у перших випусках "Абзацу!" серіал про пригоди знімальної групи каналу в Єгипті. Як сказав Андрій Шабанов, анонсуючи першу серію циклу, "Где-де? В Хургаде!" Ну, спасибі й на тому, що вжив евфемізм. Тим часом головною проблемою в серіалі, метою якого було показати справжній стан справ у курортних районах улюбленої оздоровниці мешканців СНД, виявилася... втрата професійної телекамери знімальною групою. Її, бачте, єгипетські прикордонники в країну ввезти не дозволили. В них, бачте, надзвичайний стан, обурюється кореспондент. Далі його обурення зростає, коли він каже, що українське посольство нічим не допомогло у визволенні камери. (Дозвольте, українські дипломати хіба можуть змінювати закони країни, де працюють? Щось я такого раніше не чула!)
Але й це ще не все. Синхрон українки, яка мешкає в Єгипті, засвідчив, що наша дипмісія працює всього два дні на тиждень, а консульств у курортних містах північноафриканської країни взагалі нема. Тобто з усього викладеного можна було зробити один-єдиний висновок: у тому, що на кордоні в знімальної групи Нового забрали камеру (пообіцявши її повернути під час зворотного перетину кордону), винувате українське посольство. Тим часом сам репортаж про те, як нині ведеться в Хургаді туристам, ряснів подробицями спокою й миру на курорті, а також заманливими цінами на путівки в цей час, коли більшість країн скасували їхні продажі.
Вийшла цілком ідилічна картинка, в яку вписалися синхрони місцевих трудівників на туристичній ниві. Останні впевнені, що єгипетський туристичний бізнес зазнає збитків не через масові протести з кривавими жертвами, а через підступи конкурентів. "Окрасою" першої серії єгипетського циклу стали кадри з українського дельфінарію, котрий гастролює в Хургаді й теж працює в мінус, бо на виставу прийшло 12 глядачів.
Якби цей сюжет переглянув не надто обізнаний глядач, який прагне передусім халяви, а вже потім дивується, чому вона так дорого коштує, він би одразу ж помчав до найближчого турбюро й замовив "гарячу" путівку. Залишається сподіватися, що таких серед шанувальників Нового немає. Зрозуміло, що гібридний жанр інфотейнменту живе за власними законами, тобто орієнтується передусім на те, щоб заінтригувати, налякати чи насмішити глядача-читача. В цьому жанрі головне - не дати споживачеві знудитися. А вже в який це спосіб робиться - на сеансі тайського масажу, в курортному місті, в міській каналізації чи на берегах лиману - байдуже.
До речі, очевидний перекіс у розважальність із елементами хуліганства демонструють і деякі титри "Абзацу!". Скажімо, в сюжеті про недоліки сімейної медицини чоловіка, який давав коментар щодо медреформи, титрували як ..."головного медика Києва". Цікаво, що це за посада така? Проте все-таки в гібридному слові "інфотейнтмент" перша частинка - від "інформації". Отож, бажано було б, запускаючи подібний проект, подумати, щоб ця частина гармонійно поєднувалася з "entertainment", себто - розвагами. А відтак - якщо й не змушувала б глядача замислюватися, то бодай давала корисну інформацію.
Наразі ж "Абзац!", за всієї симпатії автора до креативної команди Нового, скидається радше на гібрид їжака й берізки. Що в принципі, як кажуть біологи, неможливо.
Ваша Муся
Текст: Iнна Долженкова
Фото: novy.tv
