Кенселінг чи не кенселінг — ось в чому питання. Чи справді Джоан Роулінг стала жертвою культури скасування?
Уже декілька років письменниця, яка подарувала світові Гаррі Поттера, не сходить зі шпальт таблоїдів. І зовсім не через книжки чи тусовки. Її звинувачують у неприйнятті трансгендерних людей. І стверджують, що вона тепер об’єкт культури кенселінгу.
Ми тут вирішили дослідити (або нагадати), по-перше, контекст суперечки, яка триває вже декілька років. А по-друге, чи таке вже страшне те «скасування» Джоан Роулінг, про яке так сміливо стверджують журналісти.
Колотнеча розпочалася у 2020 році, коли Роулінг відповіла на статтю під заголовком «Створення більш рівноправного світу після COVID-19 для людей, які мають менструацію», написавши у твітері: «Люди, які мають менструацію… Я впевнена, що раніше існувало слово для цих людей. Допоможіть згадати. Жірки? Жемки? Жімки?»
‘People who menstruate.’ I’m sure there used to be a word for those people. Someone help me out. Wumben? Wimpund? Woomud?
— J.K. Rowling (@jk_rowling) June 6, 2020
Opinion: Creating a more equal post-COVID-19 world for people who menstruate https://t.co/cVpZxG7gaA
Після цього коментаря її звинуватили в трансфобії. Але Роулінг не відступилася і не почала перепрошувати, щоб тільки закрити публічну дискусію. Натомість вона написала есе, де докладно пояснила свою позицію.
Справа в тому, що в Шотландії, де живе письменниця, обговорювалась можливість прийняття парламентом норми, яка дозволяє законодавчо кожній людині самостійно визначати свій гендер, а відтак послуговуватись місцями загального користування згідно зі своєю самоідентифікацією. Людською мовою це означає, якщо фізіологічно від народження чоловік визначився, що він жінка, то він офіційно — жінка. І має право ходити в жіночий туалет, жіночі роздягальні та сидіти в жіночій тюрмі, якщо його за щось засудять.
Роулінг забила на сполох. Як жінка, яка пережила аб’юз у родині від першого чоловіка, вона наразі є дуже активною в питаннях безпеки та захисту жінок. Чимало її грошей вкладено в захист і реабілітацію жінок — жертв домашнього насильства. Вона стверджує, що така ініціатива створює можливість небезпеки. Разом із трансгендерними персонами, які справді ідентифікують себе не тією статтю, з якою народились, в умовно безпечні для жінок місця можуть проникати чоловіки, яким достатньо буде просто на вході сказати, що він жінка. Головний посил Роулінг — не можна розширяти права однієї групи населення за рахунок утиску і створення небезпеки для іншої, незрівнянно більшої групи.
Отже, вже четвертий рік не вщухає тема. Достатньо комусь дати черговий коментар — і улюблена дійна корова жовтої преси знов на шпальтах.
Коментували це всі, кому не лінь. Не могли не скористатись таким гучним приводом і захисники «родинних цінностей» із країни з Путіним на чолі. В тому числі він особисто. Там створили цілу інформаційну хвилю «на захист» Джоан Роулінг. Запропонували їй переїхати у «вільну Росію з несвободної гЕйропи».
Вона від такої уваги відхрестилася одразу. Але прецедент показовий — підтримка з Москви ще нікому не додавала бонусів у суспільній думці.
І все ж таки, чи скасовано Джоан Роулінг?
Термін «культура скасування» визначається як сучасна форма остракізму. Коли під тиском резонансу в суспільстві особа опиняється поза соціальними або професійними колами за неприйнятну з погляду певної групи суспільства поведінку. Культура скасування є формою бойкоту публічної особи.
Хтось каже: прекрасно, нарешті публічні люди думатимуть, що казати. Інші переживають, що це шкодить свободі слова. Але не можна не визнати, що тиск на кожну людину в публічному просторі посилився. Добирати правильні слова тепер доводиться ретельніше. А з огляду на те, що «правильність» та норма змінюються ледь не щороку, ще й стежити за цими трансформаціями.
Дуже обговорювана в суспільстві тема — культура скасування. Але в мейнстримі вона, на диво, існує всього трохи більше 5 років. Дослідження Королівського коледжу в Лондоні показує, що перша згадка про «культуру скасування» національною газетою у Великій Британії була лише в 2018 році.
І тоді в пресі словосполучення з’явилось тільки шести разів. Проте вже у 2022-му цей термін містили 3670 газетних статей.
І однією з ключових фігур таких згадок завжди була Джоан Роулінг.
У дослідженні Королівського коледжу провели два ідентичні опитування — одне в 2020 році, а інше — 2022 року, у яких британців запитували, чи багато вони чули або читали про культуру скасування.
З 2020 року 39% респондентів чули про культуру скасування. Серед респондентів 2022-го таких було вже 60%.
Але одна справа чути, а інша розуміти. І ті самі опитування показали, що дві третини людей, які продемонстрували «обізнаність», і близько не розуміють суті культури скасування.
У певному сенсі це показує абстрактний характер дискусії про культуру скасування. З іншого боку, є незліченна кількість прикладів публічних діячів, яких, як кажуть, «скасували» через їхні погляди або дії. Переважно — дії. Історій заморожених кар’єр у Голлівуді через рух «Me too» вже, напевно, навіть не сотні.
І знову ж таки: так чи заморозили Роулінг?
Її видавнича компанія Pottermore у 2023 році пережила сплеск прибутку. Воно є глобальним видавцем цифрових аудіокниг та електронних книг Джоан.
Серія паперових книжок про Гаррі Поттера та її бренд Wizarding World теж показали стрімке зростання.
Цифри її прибутків зросли до 9,4 млн фунтів стерлінгів, що є значним збільшенням порівняно з 5,7 млн фунтів стерлінгів 2022-го року.
Новий роман, який Роулінг написала під псевдо Роберт Галбрайт, «The Running Grave», став бестселером №1 у Британії за минулий рік.
Тому пропоную нам усім припинити тягати ім’я Роулінг у темі культури кенселінгу. Оце я остання написала їх в одному матеріалі, і все, ви вже не пишіть.
