Ткаленка не буде? А що ж буде?
Таке запитання ставить собі ваша Дуся, почувши страшну новину про звільнення головреда «Вечірніх вістей» Ігоря Ткаленка.
Небо залишиться? Думаю, так.
Земля? Залишиться.
Моря і океани?
Птахи і звірі?
Огірки-помідори?
Світ не зникне, він хіба що похитнеться…
А от що сам Ткаленко пише з приводу зміни свого становища у своєму ж блозі:
Дорогі френди.
Я дійсно вже не є шеф-редактором ВВ.
Цей світ обидив мене, і тепер він більше не побачить моїх п’ятих колонок… Та взагалі ніяких колонок! Вони будуть ридати на колінах і благати мене: Ткаленко, ну напиши хоч пару трійку букв.
А я їм: відійдіть від мене, окаянні!
Я люблю тільки Вітю, Сережу і Володю… Ну і всіх мої рідних френдів. Ви – френди мої, ось і все, що в мене залишилося. І ще гроші… Мені довелося продати свою частку в «ВВ» – така була домовленість з мажоритарним власником… Ну я ще її не продав… Іде торг, тому я про це і не можу сильно розповсюджуватися…
Я сьогодні згадав фразу святого Сикста: ретельно досліджуйте причини випавших на вашу долю благ.
Сьогодні я полов огірки (рвав траву) і думав про те, що я, як Кандід – вирощую свій сад… І я почав досліджувати причину тих благословінь, якими Бог обвішав мене як різдвяну ялинку. Чому це все мені, чому так багато всього?
А якщо б Бог не дав мені цього всього?… якби я був сліпим, чи безногим калікою, якби я був безнадійно хворим, чи втратив своїх рідних і ніколи не знав ласки?… Щоб я робив тоді? Про що б я писав? Чи був би я такий сиромудрий?
Бог не дає нам випробувань, які ми не в силах перенести…
Бог дав мені стільки випробувань, скільки я можу перенести… Він майже не дав мені ніяких випробувань… Тільки благословіння…
Я не здатний витримати жодних випробувань…
І я знову зрозумів: Бог дав мені те, що я можу перенести. Я такий слабий, що отримую від Бога тільки благословіння і дуже маленькі випробування…
Просто ганебно-нікчемні випробування…
Дякую, Господи, прости, Господи…
На сьогодні всьо, я вас всіх люблю!
Фото kig.com.ua