«Будинок "Слово". Нескінчений роман» зібрав у прокаті 13 мільйонів гривень. Це мало чи багато?
Зазвичай з оголошенням касових зборів у нас наступна історія. Якщо фільм збирає багато, продюсери кидаються хвалитися цифрами одразу після першого вікенду. Ось, наприклад, так.
Якщо мало — тут хто як. Буває, що взагалі нічого публічно не оголошують. З «Будинком "Слово". Нескінчений роман» було й зовсім дивно. Начебто навколо стрічки одразу розрісся ажіотаж, люди писали купу відгуків, але боксофіс продюсери не оголошували. «Антоніні» сказали, що збори хороші, але не хочуть перебивати дискусію про фільм розмовами про гроші.
Ну ок. Нині суму таки оголосили, це 12,8 млн гривень за три тижні прокату. Стрічку подивилося 83 тисячі людей.
Люди, які дотичні до кіногалузі, чудово розуміють, що порівнювати боксофіси потрібно акуратно. Приміром, ми не можемо сказати: ага, дивіться, «Скажене весілля» зібрало лише за перший вікенд так само, як «Будинок слово» за три тижні. Такі порівняння я, до речі, чую від глядачів не так і рідко.
Треба враховувати жанр, рекламну кампанію, розклад у кінотеатрах і багато іншого. В «Будинку "Слово". Нескінченого роману» практично не було промоції. На жаль, багато виробників цим не опікуються. Але в такому випадку на допомогу може прийти так зване «сарафанне радіо», коли перші глядачі лишаються задоволеними та починають радити стрічку своїм друзям.
До речі, саму фразу «сарафанне радіо» не раз критикували, то за російськість, то за сексизм. Але поки наша кіноспільнота відповідника не придумала, тому послуговуємося чим є.
З «Будинком "Слово". Нескінчений роман» якраз і стався ось цей «сарафан», розголос, резонанс, палкі дискусії, потрапляння в суспільний запит, «баба бабі сказала» (знову сексизм). Хай там як, а майже 13 млн за три вікенди для драми, яка практично не рекламувалася до виходу, — це дуже непогано. Цікаво, скільки було б з рекламою.
Можемо як приклад схожої ситуації згадати стрічку «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, продюсери якої теж не подбали про промоцію. Але глядачі одразу помітили неординарну для нашого ринку комедію і взяли рекламну функцію на себе і свої соцмережі. За два тижні фільм зібрав понад 5 млн гривень і 52 тисячі глядачів. За весь час прокату — 10 млн гривень і 100 тисяч глядачів.
Рахувати, звісно, коректніше у глядачах.
Успіхи стрічки «Будинок "Слово". Нескінчений роман» ще раз нам показали, що тема Розстріляного відродження (чи «наших двадцятих») є надзвичайно популярною. Тому є колосальний запит і на інші проєкти. Глядачі масово пишуть, що тепер хочуть дивитися фільми про кожного з героїв стрічки. Або навіть серіал на телебаченні. Щодо останнього, то це був би справді цікавий експеримент. Хоча й сумніваюся, що нашим телеменеджерам стане сміливості його втілити.
Оце б помилятися.
