Як чудо-дівчинка звільнила пів-НТКУ
Ваша Дуся така законослухняна. Особливо, з точки зору законодавства праці. Тому я постійно цікавлюся тим, хто з телеведучих найбільше запізнюється на зйомки. Звісно, крутіше Тіни Канделакі в українському медійному просторі нікого немає, та й куди там - до Росії тягнутись. Легендарні дві години на «грим» Канделакі у нас ніхто не перепльовує.
Як тільки почалась весна, в мене заграли гормони радості і любові до українського телебачення. А найбільше - до УТ. Я згадала про УТ не так просто, а прочитавши геніальний текст Наталії Голованової про чудо-дівчинку. І почала я шукати цікавинки про героїню цієї поеми в прозі.
За кілька днів я нарила, що «чудо-дівчинка» дійсно важко здобуває свою славу. От, як вам, любі, той факт, що за півтора роки існування програми звідти звільнилось більше 20 людей? Чи бачили ви найбільш дружний і майстерний колектив? Я думаю, ні.
Я, звісно ж, одразу подумала: «А що, якщо усі ці люди - рідкісні непрофесіонали, що працюють, як лежні, а вся робота тримається на одній-єдиній «чудо-дівчинці?». Прийшлося знайти людей, які вже не працюють на УТ і не бояться говорити про ведучу передачі «Книга.ua», а заодно директора творчого об'єднання «Громадсько-політичних програм» правду.
Отже, за їхніми словами, за кадром у Марини Бондаренко відбувається трошки інше, аніж у кадрі. Почнемо з історії про те, як Бондаренко потрапила на УТ. Старт кар'єри чарівної блондинки люди пов'язують із Віталієм Кононовим - першим другом Марини. Бондаренко працювала в нього прес-секретарем, як у лідера Партії Зелених. І швидко «виросла» до першої п'ятірки тих, хто балотувався в Раду. На жаль чи на щастя, «Зелені» тоді не пройшли. В той же час Марина Бондаренко за підтримки партії стала телеведучою на ТОНІСі в «Грін зоні». А пізніше завдяки вже Віталію Докаленку стала керівником мистецького об'єднання. І ще трохи пізніше, ставши ведучою, Бондаренко змінила друга.
Мені не вдалося дізнатися прізвища оператора, який знімає Маринину передачу і по сумісництву є близьким товаришем ведучої. Я з'ясувала лише, що він на десяток років молодший за «ведучу-дівчинку». І тут ваша Дуся замислилась. Для чого ж Бондаренко такі недосвідчені юні друзі? Чим вони можуть порадувати жінку з досвідом? Ну, по собі знаю, що часом і від них буває толк, але це скоріше виключення з правил, аніж правило. Дуже велика рідкість, скажу я вам. Тож, дружба реалістки Бондаренко з юним оператором все ж таки потребує пояснення. І я думаю, що знайшла його.
Почну здалека. На минулий день народження Віталій Докаленко, попередній президент НТКУ, не без натяку подарував Марині тренажер. Але натяку Марина не зрозуміла. Вона знайшла універсальніший спосіб виглядати гарно в кадрі - чарівливий вплив на оператора, який попросту із симпатії не буде знімати недоліки фігури. Я навіть думаю, що за таке Марина могла б і покатати хлопця на своєму джипі «Міцубісі». Я би покатала.
У Марини Бондаренко й іменитий вітчим є - Михайло Слабошпицький. Він з'являється в ефірі «Книги.ua» настільки ж часто, наскільки в «Літературній Україні» з'являються хвалебні статті про Марину Бондаренко. Чи не йому та його оточенню (Жулинський, Драч та ін.) ми маємо завдячити Бондаренківській живучості на екрані?
Маринчині питання до головного гостя іноді монтуються по буквах, жаліються її бувші співробітники. Є така приказка у режисерів - начитайте алфавіт, а ми склеїмо. Крім інтерв'ю з головним гостем, вона сама нічого не знімає і не пише, а програма ж авторська. Може чесніше було сказати, що над програмою працює колектив авторів? Невже і сценарії хтось пише за Бондаренко? Кажуть, що це, виявляється, сімейний підряд. Вітчим - гостьовий редактор, а літературний редактор - мама... Один із колишніх журналістів «Книги» розповів, що не один раз чув, як під час наради творчого колективу в її кабінеті, авторка по телефону просила маму швидше прочитати її тексти, бо треба ж віддавати їх на монтаж.
А що ж керівництво УТ-1? Невже масове звільнення журналістів «Книги» у грудні 2008-го, січні цього року ніхто не помітив? Можливо, Ілащук просто побоюється Марину? Не секрет, що саме Бондаренко (за часів Докаленка) звільнила народного артиста Василя Степановича Ілащука ні за що інше як «за прогули»! (Ілащук писав заяву за власним бажанням.) Мовляв, не сидить на робочому місці по 8 годин, катається світом, грошики спонсорські відробляє, а сюди тільки програмки на ефір підсовує. Ну що ж, у кожного своя шафа зі скелетом, свої дитячі чи підліткові страхи...
Ось така історія, хлопчики й дівчатка.
Ваша Дуся на славу попорпалась у болоті НТКУ, одаріть її своїми вдячними коментами. Цьом;)
Фото Сергея Бечко
