«Божі лохотрони» Олега Винника. Інтерв’ю зі співаком встановило недосяжний рекорд безглуздя
Думаю, ви вже здогадуєтеся, що це виявилося неправдою. Взагалі, серед українських інтерв’юерів це вже стає традицією: анонсувати некомпліментарну, жорстку розмову, яка виявляється милими дружніми посиденьками. А в нашому випадку — ще і з обіймашками. Зрештою, ну як можна ставити критичні запитання людині, яка називає вас «Кицюня»?
І ця традиція є настільки схематичною, що інтерв’юери навіть говорять однаковими фразами. Починається розмова з Винником так само, як і недавній обмін люб’язностями між Наталею Мосейчук та Спартаком Субботою. В обох випадках ми чуємо, що будуть гострі розмови, обидві ведучі запитують у гостя: «Чому саме я?» (чому гість погодився розмовляти саме з ними) і отримують елейну відповідь.
Винник каже ось що: «Так бог вирішив. І я люблю і поважаю тих людей, які працюють, як то кажуть, "в долгую". Вік, я думаю, що за вісім років, що ти мене знаєш, я не був ще такий відомий, популярний, коли ми з тобою вже говорили, коли ти брала у мене інтерв’ю. І ніколи в житті мене ніде не пресувала і, як то кажуть, не виставляла і не робила хайпа».
Із самого початку він та ведуча каналу КРП Вікторія Курочка не приховували, що давно знайомі та мають теплі стосунки. Під час зустрічі вони обіймалися і явно раді були бачити одне одного. Вікторія навіть знає начальника служби охорони співака і каже, що він «отакий чувак». Тому і розмова їхня — це просто спосіб для Винника відбілити свій дещо зіпсований образ. Нагадаю, на початку повномасштабної війни він виїхав з України до Німеччини, зачаївся і майже зник з інформаційного простору. Згодом різні люди час від часу говорили, що співак дуже хворий і мусить лікуватися за кордоном. Інші ж твердили, що він істотно допомагає ЗСУ — купує автівки.
Хвороби і допомога військовим стали основними аргументами для дуже різних людей, які вже під час повномасштабного вторгнення наражалися на критику. Доходило до абсурду, коли організатори «п’яних вечірок» у Франківську, які споювали і фотографували дівчат, на своє виправдання говорили, що донатять на армію. Олег Винник використав ці меседжі дещо грамотніше, ніж його колеги. Він не говорив про свою благодійність сам до цього моменту.
Його ж мовчання виявилося кращим варіантом, ніж будь-які зізнання, виправдання чи пояснення. Поки майже всі чоловіки-знаменитості, які чкурнули за кордон і постійно намагаються щось пояснити, отримують переважно критику. Тому було цікаво, чи вдасться за допомогою цього відео, в якому співак вперше за півтора року з’являється публічно, виправити ситуацію із зіпсованим іміджем.
Якщо судити за коментарями, то ситуація дуже непевна. Є слова підтримки, але не бракує і скептичних та навіть глузливих. Перш за все тому, що Олега Винника в цьому інтерв’ю вкрай важко зрозуміти. Співак постійно або відмовляється відповідати, або починає городити справжній потік свідомості, який можна заносити в «Золотий фонд маячні від знаменитостей». Подекуди мені здавалося, що переді мною не Олег Винник, а Каньє Вест — американський репер, відомий своїми скандальними та не зовсім адекватними заявами. Наприклад, ось такою є його відповідь на запитання «Чому ти вирішив не звертатися до шанувальників? Бо звернення було лише одне»:
«То було не звернення, а позиція щодо війни. І це желізобетонно до сих пір. На сьогоднішній день і скільки Господь Бог мені відведе часу, вона непохитна. І так має бути. Так має бути. Я нічого нікому не винен. Сьогодні я став більше говорити. Господь Бог мені відкриває очі на все. У мене є шо сказати, я не боюся речей тих, які є очевидні. Тих, яких, можливо, ніхто не знає. Мені є за що боятися, є за кого. Мені є кого берегти. Але в кінці кінців, я людина вільна, і рано чи пізно ми всі підем туди, звідки прийшли. Ще нікому не вдалося із цієї землі втікти живим».
Не знаю, як ви, а я взагалі нічого не втямила. Ось іще приклад. Олег розповідає, як посварився та розійшовся зі своїм менеджером Олександром Горбенком: «Я йому написав одного разу, відповів на його смс. Я йому написав: "А тут, брате, ти мене образив". Це буквально було, можливо, десь декілька місяців тому. Він мені відписав, що ніякий я тобі не брат, ти сам собі все придумав зі своїми божими цими всими лохотронами. І все інше. Ну, там дуже жорстоко».
Позиція «це ви всі винні» теж, ясна річ, була. «В нашій країні це така перша жорстока війна, яка називається "знищення нашої країни", і їздити по світу, показувати себе, який я красівий чи некрасівий, і на цьому заробляти собі бали, і розмножувати різних блогерів на цьому всьому... Ніколи не дозволю! І ніколи в житті не буду на це все закривати очі. Хто що говорить, повилазили ті всі молокососи, шо на губах ще не висохло молоко, ті борідки ріденькі, — і хизуються, популяризуються моїм прізвищем».
І так практично всі 38 хвилин розмови. До речі, це лише перша частина. І це зрозуміло — авторка явно розраховувала на резонанс. Але за п’ять годин на ролику — всього чотири з половиною тисячі переглядів. Вікторія Курочка навіть не намагається уточнити в гостя, що він взагалі має на увазі під цими всіма «божими лохотронами». Вона просто слухає і киває. З уривку про Горбенка стає зрозуміло, що у них з Винником є конфлікт щодо авторських прав на пісні. Тому складається враження, що співак вирішив погодитися на публічний виступ, аби вирішити ще й цю проблему.
Винник зізнається, що йому набридло читати про себе новини, і чомусь вважає, що це топтема: «Це так набридло. Кожного божого дня. Тема номер один — я». Також співак упевнений, що всіх українців цікавить, коли він виїхав, і це в них — на першому місці. Тут хотілося б зацитувати Подерв’янського і сказати: «Ти перебільшуєш, Павлуша».
Олег Винник кілька разів суперечить сам собі. Приміром, спочатку каже, що виїхав з України 26 лютого і вивіз багато людей. А потім ми дізнаємося, що вивіз він хіба вже згаданого Горбенка і сім’ю. Або спочатку твердить: «Я буду тільки за одним жалкувати. Те, що я не тримаю в руках зброю. І що я не там. Ніколи не думав, що таким стану. Буду хотіти валити свойого ворога. Свойого ворога». І вже за мить — зовсім інше: «В перший день війни піти на фронт, як я казав. Але рано чи пізно приїхали б сильніші, приїхали б професіонали і завалили б того, хто гарячий. Кожен має бути на своєму місці. Це була би слабкість. Для того, щоб допомагати, потрібно заробляти».
Надзвичайно невдалі тези, зважаючи на те, що в нашому суспільстві вже давно з’ясували, що фраза «кожен має займатися своїм» не працює. Адже на війну пішли не лише професійні військові, зокрема й митці, для яких воювати — теж не дуже їхнє.
Ну а в кінці Винник розповів, як купував автівку-холодильник для перевезення тіл. Розповідь теж виявилася доволі сумбурною, але, за словами співака, вже коли машина виконувала свою справу, то водій хотів сказати людям навколо, хто ж передав цю машину. Якби вони дізналися, то співали б «Вовчицю». «Оце той, як ти казала? Пропащий? Ось, пропащий», — сказав він, втираючи сльози.
Це була відповідь на слова ведучої, яка розповіла, що журналісти отримують повідомлення від колишнього менеджера Олега. У них є застереження, що з Винником не можна мати справ, бо він «вже пропащий». Мались на увазі начебто залежності співака. Що ж, судячи з доволі дивного викладу ним думок, такі підозри у глядачів і справді можуть закрастися.
А висновок із цього інтерв’ю у мене такий: з боку Винника це було хибне рішення. Точніше, його слова виявилися абсолютно непродуманими, хаотичними, суперечливими та навіть абсурдними. Ця розмова точно не додала плюсів співаку, навіть зважаючи на лояльність ведучої. Справді, краще було б і далі мовчати. Ну і подальша його кар’єра в Україні лишається під великим питанням. Хоча й любов вовчиць досить важко переоцінити.
