Як Дугін Такеру Карлсону про «Термінатора» розказував
Не те, щоб вам прямо дуже треба знати, що там проповідував світу російський любитель берести і «бояришніка», але як таблоїду нам цікавий не так зміст, як форма.
Всі двадцять хвилин розмови я дивилась на парочку в кадрі й думала, кого мені невловимо нагадує Карлсон. До кінця інтерв’ю зрозуміла — Такер мімікрує під російського «душевного» пропагандиста, керівника православного телеканалу «Спас», Боріса Корчєвнікова.
Такі самі співчутливі інтонації, зазирання в рота гостю і питання, які по суті не є питаннями, а скоріше підводкою до спічу людини, яка дає інтерв’ю.
Протигаз, який захищає від смороду путінської пропаганди, можна надівати ще до того, як відео запускається. Анонсуючи інтерв'ю, Такер Карлсон пише, що поговорив з російським філософом, доньку якого убив український уряд. (Пане Шмигаль! Так то ви там прошмигнули в Москву, щоб бомбу закласти?! Шо ж ви мовчали? Ми би про вас частіше згадували! А то Буданов, Буданов...)
Більше половини інтерв'ю Дугін розповідає Карлсону про те, куди котяться англо-сакси через свій лібералізм і вибір статі. Останньою зупинкою цього «потяга, який не спинити», Дугін пообіцяв західному світові «вибір, чи вважати себе людиною».
Причинно-наслідковий зв’язок у філософа кульгає, але ніхто від нього цього й не вимагав. Тому що «яке питання — така і відповідь». А відповідав пропагандист на опус Карлсона «А як же це так сталося, що англомовні країни обернулися самі проти себе?». В цьому місці хочеться процитувати незабутнього Олега Царьова: «Што?!»
Але далі було цікавіше. Такер, як Коля Герасімов у Аліси Сєлєзньової, вирішив уточнити в Алєксандра, а як же воно все буде там, у майбутньому.
Дугін подивився на інтерв'юера поблажливо. «Ну як дитина, їй-богу, ти що, голлівудське кіно не дивився?» — ніби сказали очі пропагандиста і частково його рот.
Значить, згідно з путінським філософом, опцій у нас дві. Або «Термінатор», або «Матриця». Доказами того, що так все і буде, Дугін вважає те, що наукова фантастика 19 сторіччя вже справдилася і реалізувалася у 20-му. Тому нас неодмінно всіх чекає апокаліпсис, якщо ми і далі будемо толерувати прогрес. Спасеться, очевидно, тільки Росія, бо їх врятують сімейні цінності і, напевно, березовий сік.
Не забув Дугін і ядеркою помахати перед ошалілими глядачами інтерв'ю. Відповідаючи на питання, чому ж так західний світ ненавидить Росію, пропагандист повідомив, що країна, яка відмовляється від загального курсу на апокаліпсис через прогрес і при цьому має ядерну зброю, само собою стає ворогом нерозумним англо-саксам. У місці, де йшлося саме про ядерку, у Дугіна аж настрій покращився.
В принципі, це і все інтерв'ю. Нічого нового і навіть нічого шокуючого. Дивитися контент Такера Карлсона цікаво лише в ракурсі його вибору гостей. Суто для розуміння, кого Путін вважає інфлюенсерами, які здатні щось донести світу.
Соцмережі обговорюють із самого ранку. Аналізуючи низку гостей Карлсона (Путін — Дуров — Дугін) і тенденцію спускання все глибше на дно, американському журналісту пропонують наступним погукати до себе іранського аятолу і поговорити про те, як США загрожують світу. А далі можна поговорити з мумією Леніна про крах світового капіталізму.
У нас теж є трошки ідей, кого запропонувати Карлсону, який живе під дахом. Дахом Путіна. Але ми не будемо радити. Бо він ще візьме і реалізує.
