Навіщо, Пітере? Дослідник пропаганди Померанцев прийшов на інтерв’ю до Наталії Мосейчук
Так, Антоніна буде виправдовувати Пітера, бо любить читати його книжки. Він ні в чому не винуватий — його обманули.
Хоча хтось скаже: а що Померанцев такого зробив? Ну не на шоу ж до Скабєєвої прийшов. Українська журналістка з великою аудиторією — чого б відмовлятися?
Ми час від часу пишемо про контент пані Наталії і маємо оцінне судження, що він злегка зашкварний. Ну, трішки. То вона Спартака Субботу притягне, щоб дивитися на нього закоханими очима та закидати компліментами. То Володимира, прости господи, Петрова. Або просто постійно нахвалює дії влади. Не кажучи вже про прихід на суд до Коломойського. Ну і взагалі Мосейчук давно має імідж однієї з найбільш неоднозначних працівниць медіа в Україні, про що створено вже безліч матеріалів. Ось, приміром, Данило Мокрик недавно робив.
Словом, коли до ведучої приходять у гості пристойні люди, нам в «Антоніні» трішки боляче. А оскільки ми ще і страждаємо на мазохізм, то подивилися цей випуск із Померанцевим. Загалом висновок зробили такий: він, здається, справді не дуже в курсі, що тут у нас відбувається в багатьох сферах. Зокрема, медійній та внутрішньополітичній. Хоч і стверджує, що дуже активно перебуває в українському інформпросторі з 2014 року, настільки, що йому вже навіть важко абстрагуватися і глянути на нашу ситуацію «чужими очима». Або інший варіант – Пітер просто вдавав необізнаність, аби не відповідати на запитання ведучої.
Говорила Наталія з гостем російською, хоча він чудово розуміє українську. І, до речі, на різних заходах нині розмовляє англійською. Отже, спочатку ведуча вирішила пожалітися, що пропаганду в Україні сприймають як винятково негативне явище і винуваті в цьому деякі політики:
«Чи не здається вам, що політики, які так вчиняють, дискредитують навмисне саму пропаганду на рівні державотворення? Вони стерли ось таку захисну емаль, і тому люди починають дуже хворобливо реагувати кожного разу, коли кажуть: “пропагандист, це пропаганда, обережно, пропаганда”».
Нагадаю, що й саму Наталію часто називають пропагандисткою, тому, вочевидь, вона так вирішила себе захистити. Ми ж напишемо, що пропаганда під час війни, безумовно, повинна бути, хоч в умовах демократії це складно, бо доводиться постійно дискутувати про різні червоні лінії, поєднання зі свободою слова та дотриманням прав людей. Але проблема ще й у тім, що «пропагандою в хорошому сенсі слова» часто називають роботу журналістів (чи представників медіа) на провладну політсилу і проти її опонентів.
Померанцев не підтримав цей пасаж і відповів, що в такому процесі відповідальність несуть ще й медіа.
І додав: «Я не можу говорити про Україну — ви повинні мені розповідати». Він згадав про американське дослідження 90-х, висновком якого було: «коли ЗМІ описують політику як боротьбу особистості та інтриг, люди починають більш цинічно ставитися до політиків. І ось що цікаво — вони починають більш цинічно ставитися до ЗМІ».
На свій рахунок Мосейчук, схоже, це не сприйняла й запитала, чи можна з цього якось вийти? Померанцев відповів, що це має бути світовий тренд і для цього потрібен інший підхід журналістів, які почнуть робити матеріали, базуючись на дослідженні, а не на конфлікті.
«Хто задає підхід до політики ЗМІ?» — запитала наша ведуча. Померанцев відповів, що Аристотель, який вважав конфлікт обов’язковим для розвитку історії. Ой, ну прямо не знаємо. Пітер навів приклад дебатів та реаліті-шоу, в яких учасники нападають одне на одного, щоб вижити. Ведуча була вражена: «Боже мій, який жах ви зараз сказали. Це значить, щоб вижити в політиці, потрібно максимально низько впасти».
Пані Наталіє, ми в «Антоніні» теж у шоці.
А гість продовжив говорити про відповідальність медіа, адже саме журналісти, на його думку, створили такі умови. Нагадаю, що він і сам працював на телебаченні, тому говорить і про свою діяльність також. Ну й далі розповів, як правильно організувати, приміром, дебати: просити політиків розповісти, як у подальшому вони збираються співпрацювати одне з одним. Але це ж не дасть рейтингів. Ведуча дивилася на гостя ось так.
Зрештою, Пітер сказав: «Не лише політики, ми теж дуже винні у цьому. Я взагалі дуже довго працював у розважальному телеку. Тепер ось академік». На що Наталія посміхнулась і парирувала: «Наробили справ — і в академію. Зрозуміло, ясно. Відкупатися від гріхів» Засміялася — і зненацька змінила вираз обличчя та сказала:
«Я розділяю ваші самокритичні думки, Пітере, бо і сама відчуваю колосальну відповідальність за свою роботу. У моєму шоу теж все будувалося на конфлікті, срачах і взаємних звинуваченнях гостей. Ми спеціально запрошували тих, хто буде між собою сратися, і робили все, щоб це було максимально феєрично. Будемо чесні — я й сама не раз промовляла такі монологи в ефірі, що майже дотягувалася до рівня російських ведучих. Але зараз, слухаючи вас, я розумію усі наслідки і глибоко шкодую про все це».
О, ну звичайно ж, ні. Вона такого не казала. Сподіваюся, ви одразу не повірили в цю чортівню. Мосейчук посміхалася собі та й усе. А Померанцев так натхненно говорив їй про цю ідеальну медійну картинку, що нам стало його аж шкода.
До речі, ще один момент про обізнаність Померанцева в наших «внутряках». Ведуча його запитала: «Як ви звернули увагу на вплив російської пропаганди на Україну?». Він відповів: «Ой, я не найбільший експерт — я просто читав українських експертів, які дуже багато про це писали».
Ближче до кінця інтерв’ю ведуча знову підняла тему безсовісних політиків, які нині в опозиції до влади і все надяться розхитувати човен. І згадала про так звану інформаційну операцію «Майдан 3», яку готував Кремль, а наші політики та блогери, мовляв, підтримували. Про операцію в лютому цього року заявили представники ГУР. Але це ще не все:
«Потім почали з’являтися ось ці розмови про те, що посварилися Залужний з президентом Зеленським. І ось таке бурління почалося у нас», — розповідала Пітеру наша Наталія і вину за це бурління покладала, зокрема, на фабрики ботів, які, знову ж таки, належать усяким олігархам, що вдають із себе патріотів. І запитала в нього: «Як усе можна прибити?».
Пітер сказав, що ботоферми — це вже олдскул, бо серйозні люди перейшли на ШІ, а інтернет зараз дуже змінився. А взагалі потрібне регулювання, щоб було зрозуміло, хто стоїть за різними повідомленнями. Відтак перейшов на опис європейського та американського контексту.
Проте Наталія не вспокоїлася і знову взялася за своє: «До повномасштабного вторгнення українське суспільство було загнане у таку своєрідну сферу. Якщо ви тоді цікавилися нами, це були історії з Оману, "вагнергейту", клоуна, який грає одним місцем на роялі. Ви у тих хвилях вбачаєте підготовку російською пропагандою “Києва за три дні”?».
Пітер на це знову сказав, що не розслідував усі ці штуки і не в курсі. То ведуча йому пояснила:
«Ну, "вагнергейт" — це про підготовку, перекид з Білорусі групи вагнерівців, бо начебто Зеленський сказав, що нам потрібно це зупинити. І це спецоперація, яка начебто готувалася, вона не завершилася затримкою вагнерівців умовно в Бориспільському аеропорту. А Оман — це історія про начебто поїздку в Оман Зеленського, де він начебто зустрічався з російськими функціонерами. Наші опозиціонери казали, що це міг бути Лавров, — і все це через такі слова “начебто”, “здавалось би”, “кажуть”».
І запитала, чи не вважає Померанцев, що всю цю підлу брехню й наклеп готувала рука Москви? Проте відповіді вона не дочекалася, бо сама ж одразу перевела тему на головного героя серіалу «Картковий будинок» Френка Андервуда, тому Пітер почав говорити не про «вагнергейт», а про серіал та опис у ньому американської політики, захоплення авторитарними діячами тощо.
Ось таке інтерв’ю. Що ж, чекаємо тепер в гостях у Мосейчук, наприклад, Сергія Плохія. Цікаво буде послухати його роздуми про, я не знаю, нападки олігархічних ботів на шоу «Кварталу 95». Адже ми всі знаємо, що це не автори «Кварталу» постійно вигадують ідіотські номери, а це на них нападають проплачені політики, які просто готуються до наступних виборів.
Фото: ютуб-канал Наталії Мосейчук
