Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?

Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?

Користувачі соцмереж знову почали обговорювати фемінітиви. Здається, ця тема невичерпна.
Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?
Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?
24 Квіт 2024
2
8168

Одразу хочу перепросити за фемінітиви, але пишу цей текст згідно з правилами української мови. Між іншим, фемінітиви — природне явище в нашій мові. Та й, зрештою, ми не кажемо, наприклад, «князь Ольга».

Парамедикиня з «Азовсталі», поетка й акторка Катерина Поліщук з позивним Пташка написала обурливий пост в інстаграмі: «Через сторіс прилетіло багато повідомлень про те, що я не права, і по відношенню до мене повинні вживатись фемінітиви, бо це про захист прав жінок. Не буду багатослівною — від мене не потрібно захищати мене. Фемінізм, сучасність та толерантність — це про право самому обирати, як тебе повинні називати. Прошу поважати мій вибір журналістів та людей, що публікують щось про мене.

Чому я можу сказати, що я маю право на те, щоб називатись людиною з будь-яким гендером, але не можу сказати що я не “членкиня”, “медикиня”, “воїнка”, “адміністраторка” чи щось подібне? Чому постійно зневажають мою думку та право на вибір, але волають про захист моїх прав? Себе називайте хоч бджолою з мотором в дупі. Мій гендер — воїн. Живіть тепер з цим».

До речі, це не вперше Пташка просить не використовувати фемінітиви щодо неї. У березні 2023 року вона вже у фейсбуці зверталася до ЗМІ: «Бойовий парамедик-доброволець (поважаю правила української мови та вибір кожного, разом з чим прошу не вживати фемінітиви до слів “медик”, “парамедик”, “воїн”, “боєць” до мене)».

На це відреагував журналіст і медіакритик Отар Довженко, який написав у своєму фейсбуці: «Бачу, обговорюється знову право жінки вимагати, щоби про неї говорили і писали в чоловічому роді (не з міркувань гендерної ідентичності, а з міркувань особливих уявлень про українську мову). Тут усе просто.

Я знав кількох жінок, які любили говорити про себе в чоловічому роді: “Я так і знав”, “як я добре виспався” і так далі. Ні, вони не були ЛГБТІК+, просто мали такий прикол. Ви теж із таким стикалися, я впевнений».

А далі він навів приклад, як би він писав про таких жінок у тексті. Каже, що якби передавав пряму мову цієї жінки — то без проблем (Наталя сказала: «Я добре виспався»). І додав: «У непрямій — сорі, не можу писати про жінку в чоловічому роді, бо в нашій мові на позначення жінок є жіночий рід. З фемінітивами абсолютно так само».

У коментарях, як завжди, думки розділилися. Одна користувачка написала, що розуміє Пташку і що є правила, «але ж вони недавні, може, непродумані?». Поспішаю розчарувати: фемінітиви в українській мові існують з найдавніших дописемних часів. А, наприклад, слова заступниця, ключниця, наложниця, начальниця можна зустріти в давньоукраїнських пам'ятках, як-от «Повість минулих літ». 

І безліч фемінітивів зафіксовано вже в першому церковнослов'янсько-українському друкованому словнику «Лексис» Лаврентія Зизанія (1596 р.) Саме про це та про історію виникнення і вживання фемінітивів цікаво розповідала в інтерв'ю виданню «Радіо Свобода» докторка філологічних наук Марія Брус. 

Письменниця та режисерка Ірина Цілик нагадала історію про «пані член»: «Психологиня, чий пост довго тягали фейсбуком, писала про те, що краще говорити "пані лікар", "пані адвокат" тощо. На членкині — спіткнулися».

Нагадаю вам цю історію. Ще в січні минулого року психологиня Катерина Зінасс опублікувала допис у фейсбуці, що їй заболіло й запекло через фемінітиви. Вона просила називати її психологом, а не психологинею і вважала «подібні закінчення — сексизмом» і що «сучасні мовні норми тільки сприяють дискримінації жінок». 

«Якщо ви бажаєте висловити повагу до особи як до жінки, вважаю, достатнім сказати "Пані психолог", "Пані лікар", "Пані директор" — і жінці приємно, і професію зберегли», — писала пані психолог. Бог його знає, до чого тут сексизм і дискримінація. Може, пані психолог у термінах не розібралась.

Ірина Цілик написала пост на своїй фейсбук-сторінці: «Принц Діана. Актор Ірма Вітовська. Письменник Оксана Забужко. Учень Катруся. Прибиральник Марія Іванівна. Співак Квітка Цісик. Тенісист Еліна Світоліна. В цю гру можна грати безкінечно, мої любі і послідовні бійці та бійчині фронту боротьби з фемінітивами».

Хочу додати про жінок, які просять не вживати фемінітиви щодо них. Зазвичай вони вважають, що професія нібито не має статі. Проте самі ж використовують слова журналіст, директор, психолог — а це чоловічий рід. Про це ж і писала колись чудову колонку головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська. Там вона розвінчувала найпопулярніші міфи про фемінітиви.

Ну й наостанок моє улюблене. Погляньте самі, наскільки важливе вживання фемінітивів. Бо виходить, що Сергій Жадан має двох дітей від чоловіка, а дільничний офіцер поліції теж одружений з чоловіком. Ні, я не проти одностатевих шлюбів, але проблема в тому, що в обох текстах мова йшла про шлюб між чоловіком і жінкою.

«Антоніна»
Теги
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Марина
31 дн. тому
Для всіх, хто каже/пише/думає, що "фємінітів нє нужон" - наводжу приклад: усе, що створювалося російською мовою автоматом вважалося (і досі вважається) російським. Так само все, де не вказувалася стать науковиці, мисткині, спеціалістки, тощо, вважалося зроблено чоловіком. Через це вклад жінок у роботу світу мінімізували і зневажали. А раз вкладу не видно, то і нащо тим жінкам оці всі університети і тощо, хай вдома сидять, народжують, готують, прибирають. А у Пташки синдром Ахматової. Від такого треба власну точку зору міняти, а не оточуючих. Це вона вважає звернення з фемінітивом зневажливим, то і проблема це її, а не наша.
Мирослава
33 дн. тому
Чесно кажучи, до цього матеріалу більше пасував би псевдонім Марина Крінжа. Дивує таке пересмикування від поважного ресурсу. Так, фемінативи існують у мові з дописемних часів. Але з тих же дописемних часів існує гендерна дискримінація. Задумайтесь, чому потрібно було розмежувати князя й княгиню чи селянина й селянку? Це розмежування свідчить про різні функції - діяльність селянина не була тотожна діяльності селянки. Так само, і у вищих прошарках (за окремими винятками, такими як княгиня Ольга) княгиня - це переважно була жінка князя, а не правителька, котра очолювала князівство й приймала головні рішення. Загалом, розмежування назв за статтю суперечить ідеалу гендерної рівності. Уявіть, що наведені вами приклади переписали так "чоловік, котрий пише поезію, має сина від жінки, котра очолює театр". Або ж "жінка, що охороняє правопорядок, разом із чоловіком, що охороняє правопорядок локалізували пожежу". Коли йдеться про функцію, вказівка на стать недоречна. Якщо хтось займається, скажімо, дизайном, то форми "дизайнер" і "дизайнерка", тобто, "особа жіночої статі, що займається дизайном" / "особа чоловічої статі, що займається дизайном" містять зайву вказівку на особисту рису виконавця, яка нерелевантна для професійної діяльності. Або ж уявіть, що залишили відгук про товар на сайті компанії-виробника, і у відповідь власники сайту уточнюють: яка ваша стать? Так і уявляю обурення феміністок - що це за дискримінація, яке значення має стать до мого відгуку? Але уявляю і їхнє збентеження, коли в компанії пояснять: та ми просто хочемо з'ясувати, ви клієнт чи клієнтка? Звісно, вживати чоловічий рід в нейтральному ключі - це теж сумнівна стратегія, але ж варто враховувати, що в питанні фемінативів зіткнулись дві стратегії, причому обидві погані: або вживати чоловічий рід як нейтральний (насправді не вдається зробити його нейтральним), або підживлювати фемінативи (але це йде врозріз з тенденцією до нейтралізації; справжній рівноправності відповідала б мова-унісекс). і поважний ресурс, такий як Детектор Медіа, мав би показувати складність цього питання. Наприклад, особа жіночої статі, котра готувала цю замітку (тобто, журналістка) чомусь проігнорувала важливий аспект у дописі Катерини Зінасс - при механічному пошуку багато хто шукатиме лікаря, і людина, яка позначила себе як лікарка, має менше шансів потрапити на очі потенційним клієнтам. Але ж навіщо розбиратись у механізмах гуглівського пошуку - легше ж висміяти пані психолога, правда ж? Нерозбірливих читачів це потішить, але вдумливим стає від такого прикро.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Марина Крижня
«Антоніна»
Рекламний ролик виклали на сторінці ТРЦ Dream Town, де й розташована кав'ярня. Користувачам інстаграму зайшло.
27 Трав 2024 18:30
113
Марина Крижня
«Антоніна»
Депутатка і ведуча накинули одна на одну на своїх сторінках у фейсбуці. Після того, як Сюмар у пості згадала слова Мосейчук про «розстріли панікерів».
23 Трав 2024 16:30
470
Марина Крижня
«Антоніна»
Медійники та комунікаційники обурені рекламною кампанією, бо текст «підштовхує до того, чого хотіли запобігти».
20 Трав 2024 20:45
6 209
Марина Крижня
«Антоніна»
До нього вже долучилися ведучі Маша Єфросиніна, Юрій Горбунов, футболіст Тарас Степаненко та інші.
18 Трав 2024 14:00
1 186
Лєна Чиченіна
«Антоніна»
Це вже стало традицією: відкриваєш соцмережі на День вишиванки — і доводиться безупинно лайкати.
16 Трав 2024 13:50
1 364
Катерина Городнича
«Антоніна»
Після несподіваної музичної гастролі американського держсекретаря Ентоні Блінкена в київському барі «Бармен диктат» соцмережі колег уже добу звітують про своє ставлення до співака-початківця.
15 Трав 2024 19:20
1 274
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду