Катерина «Пташка» Поліщук знову попросила не називати її «медикинею». Чи можуть це зробити медіа?
Одразу хочу перепросити за фемінітиви, але пишу цей текст згідно з правилами української мови. Між іншим, фемінітиви — природне явище в нашій мові. Та й, зрештою, ми не кажемо, наприклад, «князь Ольга».
Парамедикиня з «Азовсталі», поетка й акторка Катерина Поліщук з позивним Пташка написала обурливий пост в інстаграмі: «Через сторіс прилетіло багато повідомлень про те, що я не права, і по відношенню до мене повинні вживатись фемінітиви, бо це про захист прав жінок. Не буду багатослівною — від мене не потрібно захищати мене. Фемінізм, сучасність та толерантність — це про право самому обирати, як тебе повинні називати. Прошу поважати мій вибір журналістів та людей, що публікують щось про мене.
Чому я можу сказати, що я маю право на те, щоб називатись людиною з будь-яким гендером, але не можу сказати що я не “членкиня”, “медикиня”, “воїнка”, “адміністраторка” чи щось подібне? Чому постійно зневажають мою думку та право на вибір, але волають про захист моїх прав? Себе називайте хоч бджолою з мотором в дупі. Мій гендер — воїн. Живіть тепер з цим».
До речі, це не вперше Пташка просить не використовувати фемінітиви щодо неї. У березні 2023 року вона вже у фейсбуці зверталася до ЗМІ: «Бойовий парамедик-доброволець (поважаю правила української мови та вибір кожного, разом з чим прошу не вживати фемінітиви до слів “медик”, “парамедик”, “воїн”, “боєць” до мене)».
На це відреагував журналіст і медіакритик Отар Довженко, який написав у своєму фейсбуці: «Бачу, обговорюється знову право жінки вимагати, щоби про неї говорили і писали в чоловічому роді (не з міркувань гендерної ідентичності, а з міркувань особливих уявлень про українську мову). Тут усе просто.
Я знав кількох жінок, які любили говорити про себе в чоловічому роді: “Я так і знав”, “як я добре виспався” і так далі. Ні, вони не були ЛГБТІК+, просто мали такий прикол. Ви теж із таким стикалися, я впевнений».
А далі він навів приклад, як би він писав про таких жінок у тексті. Каже, що якби передавав пряму мову цієї жінки — то без проблем (Наталя сказала: «Я добре виспався»). І додав: «У непрямій — сорі, не можу писати про жінку в чоловічому роді, бо в нашій мові на позначення жінок є жіночий рід. З фемінітивами абсолютно так само».
У коментарях, як завжди, думки розділилися. Одна користувачка написала, що розуміє Пташку і що є правила, «але ж вони недавні, може, непродумані?». Поспішаю розчарувати: фемінітиви в українській мові існують з найдавніших дописемних часів. А, наприклад, слова заступниця, ключниця, наложниця, начальниця можна зустріти в давньоукраїнських пам'ятках, як-от «Повість минулих літ».
І безліч фемінітивів зафіксовано вже в першому церковнослов'янсько-українському друкованому словнику «Лексис» Лаврентія Зизанія (1596 р.) Саме про це та про історію виникнення і вживання фемінітивів цікаво розповідала в інтерв'ю виданню «Радіо Свобода» докторка філологічних наук Марія Брус.
Письменниця та режисерка Ірина Цілик нагадала історію про «пані член»: «Психологиня, чий пост довго тягали фейсбуком, писала про те, що краще говорити "пані лікар", "пані адвокат" тощо. На членкині — спіткнулися».
Нагадаю вам цю історію. Ще в січні минулого року психологиня Катерина Зінасс опублікувала допис у фейсбуці, що їй заболіло й запекло через фемінітиви. Вона просила називати її психологом, а не психологинею і вважала «подібні закінчення — сексизмом» і що «сучасні мовні норми тільки сприяють дискримінації жінок».
«Якщо ви бажаєте висловити повагу до особи як до жінки, вважаю, достатнім сказати "Пані психолог", "Пані лікар", "Пані директор" — і жінці приємно, і професію зберегли», — писала пані психолог. Бог його знає, до чого тут сексизм і дискримінація. Може, пані психолог у термінах не розібралась.
Ірина Цілик написала пост на своїй фейсбук-сторінці: «Принц Діана. Актор Ірма Вітовська. Письменник Оксана Забужко. Учень Катруся. Прибиральник Марія Іванівна. Співак Квітка Цісик. Тенісист Еліна Світоліна. В цю гру можна грати безкінечно, мої любі і послідовні бійці та бійчині фронту боротьби з фемінітивами».
Ну й наостанок моє улюблене. Погляньте самі, наскільки важливе вживання фемінітивів. Бо виходить, що Сергій Жадан має двох дітей від чоловіка, а дільничний офіцер поліції теж одружений з чоловіком. Ні, я не проти одностатевих шлюбів, але проблема в тому, що в обох текстах мова йшла про шлюб між чоловіком і жінкою.
