Срачі як стиль життя. Катерину Бабкіну розкритикували в інстаграмі, через це вона згадала коментаторку у своїй колонці
Катерина Бабкіна часто зазнає критики за свої сториз та пости. Наприклад, приїхавши в Сараєво, вона виклала фотографію краєвиду з чашкою кави та підписом «Кава з видом снайпера». Це обурило користувачів соцмереж та книжкових блогерів.
У телеграм-каналі «Непозбувний книгочитун» його авторка, журналістка та блогерка Тетяна Гонченко, написала про цю сториз: «Для контексту: письменниця Катерина Бабкіна зараз в Сараєво. Під час облоги, яка тривала 4 роки, місто обстрілювали з пагорбів, вбиваючи таким чином тисячі людей. Я в шоці від підпису фото».
Трішки раніше у своєму інстаграмі Катя зробила допис про перший день атаки Сараєво, облогу та обстріли міста, які тривали чотири роки, та почала порівнювати фотографії тих часів зі світлинами українських міст. Вона пише: «Мені здається, я подивилася ті самі фото з Бучі, Маріуполя, Одеси, Києва чи Харкова, які ми всі дивимося в інтернеті вже 2+ роки. З Бучею, Маріуполем, Києвом, Харковом, Одесою».
Бабкіна приїхала на резиденцію досліджувати спільне й відмінне у війні в Україні та Боснії — ось вона їх і досліджує та порівнює.
Далі вона пише: «Питання співжиття з сербами для мене взагалі поки поза межами розуміння. Боснійці здебільшого їх не ненавидять. Люди, які воювали по різні боки, дружать. А часом і одружуються. Розумом я розумію, що це життя і воно триває. Що пробачення і уміння позбутися ненависті рятівне для того, хто пробачає, більше, ніж для того, кому.
І що українські франшизи, які працювали на болотах після 2014 року, знову там відкриються за рік після кінця повномасштабної війни, і люди, які їздили туди працювати, знімати, тусити — знову поїдуть, як би вони зараз не показували свою нетерпимість і ненависть, і український бізнес, який після 2014 обслуговував російські компанії, знову це робитиме». І в кінці зазначає, що це поки що погано вкладається в її картину світу.
Катя вже не вперше думає над питанням прощення росіян. Наприклад, був і такий допис від неї, який обговорювали в твітері у квітні 2023 року. Тоді Бабкіна писала: «Найстрашніше те, що для того, аби вціліти, нам доведеться пробачити. Не уявляю як. Це не здається можливим. Але для того, щоби себе зберегти, жити і не стати з часом потворами з випаленою душею самим, нам доведеться пробачити». Мені здається, чи нам зарано поки що рефлексувати? Може, ми для початку переможемо?
Але добре, повернімося до допису про Сараєво. У коментарях до нього Бабкіній відповіла Уляна Бах, і в них сталася суперечка. Уляна пише: «Порівнювати Боснію і Україну в контексті примирення — це дуже велика помилка і її можуть робити лише люди, які начисто не розуміють Балкани і що там було і є». Їй Катя Бабкіна відповідає, що для неї та інших, я так розумію, резидентів складали список літератури, фільмів, статей, вона листувалася з людьми (і, мабуть, усе це дає їй підстави вважати, що тепер вона розбирається у Боснійській війні, яка тривала на території Боснії та Герцеговини між Сербією і Чорногорією з одного боку, Республікою Боснія і Герцеговина з другого та Хорватією з третього).
У кінці коментаря Катя дописує: «І це все для того, щоб ти прийшла і написала "Люди, які начисто не розуміють Балкани і шо там було і є". Їй-богу, так по-українськи (чи я теж не знаю, що там як?)».
Уляна не здавалась і відповіла: «Катю, нюанси балканського примирення я знаю не лише з книжок і фільмів, як ти, а з 14 років досвіду життя і роботи в Сараєво. Тому будь певна, я знаю, про що пишу. А такі гастролі людей, які прочитали дві книжки про балканські війни і поствоєнну Боснію і вже тулять порівняння з контекстом України, — це шкідництво».
На що Бабкіна написала у своєму стилі: «Так поясни, штош. Також ти можеш сконтактувати з організацією, яка нас привезла, і розказати їм з позиції своїх 14 років, що вони чинять шкідництво. Мені цікаво, як вони, сараєвські боснійці, які воювали тут, відреагують. Скажу їм завтра, що вони мене на гастролі привезли».
Та можна ще раз сказати, що привезли попити коктейлі в барах чи каву «з видом снайпера».
Це настільки зачепило Катю Бабкіну, яка вважає, що повсюди хейтери, що вона виклала сториз із відповіддю Уляни Бах та підписала: «Мій улюблений рівень дискусії».
Чомусь щоразу, коли письменницю критикують у соцмережах, вона вважає, що це звичайні хейтери. Чи навіть один хейтер, який створив собі купу-купезну фейкових акаунтів, щоб кошмарити Катю. Ось на скриншоті, наприклад, користувачі твітеру обурюються через те, що Катю запросили поговорити про «стійкість українців та українок у захисті та відновленні України». Подія відбулась в Українському Інституті в Лондоні. Бабкіна давно не живе в Україні, це, власне, і стало однією з причин такої реакції.
Її критикують не останні люди, я вам хочу сказати, — як-от книжкові блогерки, письменниці і мисткині. Так, у твітері в кожного свій нікнейм, але про діяльність людини можна зрозуміти з її сторінки та і, як мінімум, одна людина на скриншоті підписана своїм ім'ям. Бабкіна просто не знає цих імен. І тут теж виникає питання, чи Катя все ще з нами? В українському контексті?
Але це ще не все. Вона написала цілу колонку у виданні Deutsche Welle (у них на сайті це називається «гостьовий коментар»), де згадала Уляну. Так, ту саму, яка лишила коментар під дописом Бабкіної. Текст письменниці вийшов із заголовком «Минуле нашого майбутнього». У ліді пишуть: «"Як би не хотілося, росіяни нікуди не дінуться і навіть не переселяться на інший бік планети. І нам доведеться якось з ними поруч жити", — Катерина Бабкіна, спеціально для DW».
У колонці Бабкіна розповідає, хто її запросив у Сараєво (військові репортери і документалісти, «які прожили і висвітлювали десятки воєн і конфліктів», які створили фундацію WARM), про що говорили в перший день перебування в місті, про загиблих під час Боснійської війни. І під кінець згадує про Уляну Бах.
«Якщо чесно, тривожно мені було не так від того, що мужик, який трапився мені за кермом таксі чи за касою в магазині, можливо, коли мені було десять, уже різав чиїсь горлянки в кінці шеренги чи закопував тисячі загиблих під Сребреницею, а від того, що ж робити нам самим, коли закінчиться наша війна», — пише Катя і далі переказує історію, як українка Уляна лишила «знецінливий коментар», у якому не погодилася з нею (і далі переказує, про що ж вони спілкувалися в коментарі).
Подія року, не інакше. Достойна, щоби згадати про це в колонці.
Продовжує, що от написали їй, що на Балканах усе інакше, й вона пішла про це говорити з людьми: «Я обговорила це з організаторами проєкту і засновниками фундації. Один з них уточнив, чи якщо ти написав про це дві книжки, то уже можна порівнювати. Інший сказав jebi ga, що в цьому контексті можемо перекласти як "В нас свобода слова, людина висловила свою думку, яка вже є". Але незважаючи на те, що на абсолютно кожен, поганий чи хороший проєкт, який спонукає про щось подумати, знайдеться своя Уляна в соцмережах, це питання співіснування не йде мені з голови».
Письменниця подає історію так, ніби Уляна — це якась середньостатистична українка, бажано персональна хейтерка Каті Бабкіної. Але можна ж було дізнатися, чи Каті заблокували гугл? Чи, може, вона дізналась, але вирішила наполягати на своєму. Отож Уляна Бах — директорка проєктів IREX в Україні (IREX — Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів), співзасновниця Мережі балкансько-української співпраці (вона довгий час живе та працює в Боснії).
Словом, Катя Бабкіна не на ту напала. Ця людина точно не просто проїжджала один раз через Балкани, а тепер вирішила писати коментарі письменниці, а все ж має експертність. Можливо, Каті просто зручно вважати, що негативні коментарі пишуть тільки хейтери і все це через її непопулярні думки. Уляна Бах написала допис у фейсбуці, зазначивши, що це про неї Катя згадала в колонці, а потім його видалила.
І це я вам ще не розповідала про чудові пости Каті, у яких вона писала, що їй «дуже важко вдається співчувати жінкам, які через повномасштабне вторгнення опинилися одні з дітьми (...)», чи як вона взяла собаку із притулку, назвала Сравчиком і якийсь час із ним пожила, а коли стало незручно — шукала йому нову сім'ю (точніше, шукали волонтери).
Загалом інколи в мене складається враження, що Бабкіна спеціально робить щось провокативне (знаючи, що її багато хто розкритикує), аби просто про неї не забували і час від часу говорили. Хай навіть негативне.
Фото: скриншоти з соцмереж, інстаграм Каті Бабкіної
