Третій — не зайвий. Для чого в кіно з'явилися координатори інтимних сцен?
Рідко буває, щоб акторів, які знімались в інтимних сценах в кіно, не розпитали, як воно. Останні декілька років у відповідях ми постійно чуємо, що все було безпечно і чітко завдяки інтим-координаторам. Хто вони і що саме роблять?
Якщо дуже спростити, то це суміш психолога і хореографа. Координатор говорить з акторами, з’ясовує їхні особисті кордони, контролює на майданчику, щоб усе було в проговорених межах, й інколи ставить хореографію рухів під час імітації сексу.
Цій професії в кіноіндустрії лише декілька років. У Британії вперше координатор інтимних сцен з’явився в титрах серіалу Sex Education у 2019 році. Іта О’Браєн — нині провідна інтим-координаторка Об'єднаного Королівства. Вона ж — авторка «Рекомендацій зі зйомок інтиму». В її фільмографії зараз великі хітові проєкти: «Нормальні люди», «Розмови з друзями» (BBC3/Hulu), «Статеве виховання»-1 і 2 (Netflix), «Я можу знищити тебе» (BBC/HBO), «Це гріх» (Канал 4).
Вона розповіла, що інтим-координаторами стають люди з різним професійним бекграундом. Зокрема, сама вона колишня танцівниця.
«Це була дуже органічна подорож, яка досі мене дивує. Я була танцюристкою, а потім актрисою музичного театру, отримала професійну освіту як акторка. Далі був ступінь магістра зі сценічного руху. Викладала, робила власні постановки. А потім, у жовтні 2017 року, виникли звинувачення Вайнштейна, і індустрія сказала, що ми повинні створити кодекс поведінки в нашому середовищі. На той час я якраз розробила інструкції для власних проєктів. Вийшло так, що мої рекомендації і стали основою»
Логічне питання — навіщо, чому це не може робити режисер і як справлялися раніше?
А раніше справлялися дуже по-різному. З початком руху «MeToo» актори та акторки стали розповідати не лише про домагання в індустрії, але і про те, як подекуди психологічно травматичними бувають зйомки інтимних сцен. Кричущі випадки були відомі й раніше, але тепер стало зрозуміло, що вони далеко не поодинокі.
Класичний приклад — це зйомки еротичної драми Бернардо Бертолуччі 1972 року «Останнє танго в Парижі». Сцена зґвалтування в ньому стала першою екранною сценою анального сексу в непорнографічному кіно. Акторка Марія Шнайдер після зйомок більше ніколи не бажала мати нічого спільного ані з режисером, ані зі своїм партнером по фільму Марлоном Брандо. Адже в момент фільмування вони додавали деталей, які з нею ніхто навіть не обговорював, як-от використання вершкового масла як лубриканта. Це було зроблено для більш правдивої реакції акторки. І хоча секс був імітований, Шнайдер розповідала в інтерв’ю, що почувалася на майданчику так, ніби її справді зґвалтували.
Секс на екрані почав з’являтися лише в другій половині 20 століття. До того навіть одружені пари показували в кіно в різних ліжках, щоб ні в кого не з’явилося думки, що вони роблять «це». І як ми бачимо з прикладу 1972 року, варто було лише відкрити ящик Пандори, як межі дозволеного в кадрі розширялися зі швидкістю світла.
21 століття і прихід у велику гру стримінгових платформ остаточно зняли межі і для серіалів. Але й показали, що вже час усе це якось структурувати.
Міжнародний суперхіт серіал «Гра престолів» став культовим не в останню чергу через велику кількість сексу на екрані. Зірки проєкту, який вперше вийшов в ефір у 2011 році, говорили про хаос, відсутність згоди та почуття пригнічення та примусу, які вони переживали на знімальному майданчику. Емілія Кларк, яка грала Дейнеріс, розповідала, що до початку зйомок гадки не мала, скільки їй доведеться оголюватись і в яких саме сценах сексу грати. Більше того, вона наголошувала, що шоуранери на неї тисли і примушували.
Але навіть без примусу неделікатне поводження на майданчику може залишити травму акторам. Координаторка інтимних сцен Луїза Кемптон пояснила в одному з інтерв’ю, що актори зазвичай завжди кажуть «так». Це перше, що вони засвоюють, навчаючись професії, — ніколи не відмовлятись. Але це не скасовує наслідків, коли в процесі і після вони починають рефлексувати.
Яскравим прикладом такої ситуації є зізнання Роберта Паттінсона, який ще до виходу «Сутінків» грав у фільмі «Відлуння минулого» («Little Ashes»). Йому довелося мастурбувати в кадрі. Причому задля натуральності він погодився не імітувати, а робити це по-справжньому. Згодом в інтерв’ю він розповів, що його «обличчя оргазму» навіки залишилося зафільмованим. І після зйомок він хотів покинути акторство. Саме через дискомфортні відчуття.
Інший актор, Марк Райленс, зірка фільмів «Не дивись угору» і «Шпигунський міст», згадує свій давній досвід зйомок у фільмі «Інтимність» 2001 року. В стрічці багато інтимних сцен і, зокрема, сцена орального сексу, де Райленса змусили це робити по-справжньому. В 2016 році він розповідав журналістам, що був молодий і несміливий, і це завадило йому сказати режисерові «ні». Він додав, що після стількох років розуміє, що актори, яких було заведено називати складними і скандальними, були просто розумними.
Завдяки руху «MeToo» ми також дізнались про те, чому багато акторок не хочуть зніматися в партнерстві з Джеймсом Франко. Крім того, що він спав зі студентками своєї школи акторської майстерності, його також звинуватили в тому, що на майданчику він знімав з акторок спеціальні прозорі накладки на статевих органах, які захищають їх від тілесного контакту з партнером по сцені.
Загалом же до появи професії інтим-координатора правила також існували. Але були більш технічними. Як уже згадана наявність захисних накладок. Для жінок це тілесного чи прозорого кольору «наклейки», для чоловіків — захисний «гульфік» на геніталії.
Плюс список дозволеного і недозволеного в кадрі. Одне з таких класичних правил щойно порушив Netflix, чим знову відсунув межі дозволеного (ми тут не скаржимося, якщо що) — в мінісеріалі «Людина в повному обсязі» («A man in full») показали ерегований пеніс.
Раніше таке собі дозволяло тільки авторське кіно. Наприклад, фільм Гаспара Ное «Кохання». До речі, він відомий також тим, що під час добору акторів на головні ролі було одразу відомо, що «режисерським ходом» буде неімітований секс у кадрі. Тому багато інтимних сцен у «Коханні» (а їх там багато) — справжні.
Часто актори скаржаться в інтерв’ю, що режисери переймаються загальною картинкою, а в сам процес втручаються вже по ходу. Тобто — роздяглися, лягли, робіть шось, а я коригуватиму.
Отже, інтим-координатор — це людина, яка є ще й посередником між акторами і режисером. Але в першу чергу це захисник акторів.
Луїза Кемптон, яка працювала на серіалі «15:0» («Fifteen Love»), в одному з інтерв’ю розповідає:
«Я йду розмовляю з режисером, намагаюся зрозуміти, яке у нього бачення і яку історію він хоче розповісти. Потім я зустрічаюся з акторами, щоб перевірити їхні особисті межі. Сподіваюся, вони зможуть довіряти мені настільки, щоб сказати “ні” , тому що я якраз пропоную їм це “ні” . Я сподіваюся, що ми дозволимо акторам на знімальному майданчику мати право на захист. Іноді це більше про розмову акторів із режисером, тому я є тією людиною, яка забезпечує такі розмови».
Зазвичай у акторів є райдер. Там прописано, до якої межі відвертості він чи вона готові. Прописано детально. Але Луїза Кемптон наполягає, що на майданчику актор може сказати «ні» навіть за умови попередньої підписаної згоди. При цьому мова не лише про секс на екрані:
«Мені надсилають увесь сценарій серіалу чи фільму, і я ретельно його перечитую. Я підкреслюю, виділяю та малюю все, що вважається інтимністю, від тримання за руку до сексу з проникненням. Це може бути і просто коли хтось приймає душ або сидить в унітазі, це можуть бути люди, які роздягаються до нижньої білизни, — усе, що виходить за межі звичайної, повністю одягненої людини. Важливо все проговорити».
Залежно від того, як працює режисер з акторами, інтим-координатор може бути залученим до хореографії руху в сцені сексу. У деяких сценах Луїза створювала хореографію такт за тактом. Але частіше це все ж таки контрольні функції:
«Скажімо, є сцена оголеного тіла в душі, вам потрібно зрозуміти, що в кадрі. Це буде матове скло? Штора прозора? Чи знаємо ми, які частини тіла ми побачимо? Я все це знаходжу. Тоді я зв’язуюся з відділом гардеробу. Чи є в наявності весь необхідний арсенал захисних накладок? Я часто спілкуюся з локейшен-департаментом. Якщо у нас є сцени надворі, чи є тепле місце для усамітнення актора? Чи є туди публічний доступ? Є багато речей, про які варто подумати, коли ви знімаєте інтимні сцени, і люди можуть не усвідомлювати, що їм потрібно підготуватися».
П’ять стовпів роботи інтим-координатора: «Контекст, згода, комунікація, хореографія та закритість» (Context, Consent, Communication, Choreography and Closure).
Щодо української кіноіндустрії ми поки що не чули про запровадження професії інтим-координатора на знімальному майданчику. Буду рада помилитися.
