Видання «Заборона» заперечує, що їхній редактор обізвав Євгена Клопотенка х**сосом (Оновлено)
Багато робочих чатів — це зло. Це знають усі, в кого багато робочих чатів. Це правило номер один.
Правило номер два: якщо в тебе відкрито більше двох вікон переписки, нікого не називай поганими словами, бо за законом Мерфі (він же – закон підлості), це повідомлення отримає саме він (і це не Мерфі, як ви здогадуєтесь).
Правило номер три. Якщо вже щось відправив не за адресою, то готуйся вигрібати, тому що шанси побачити це в соцмережах, як скрін переписки, зростають швидше, ніж ціни в супермаркетах.
Такі історії ми бачили багато разів (або й потрапляли у них). Втім, сьогоднішній скандал трапився або через помилку, або через те, що хтось досконало знає ці правила і користується для підняття хвилі срачу.
Отже, кухар Євген Клопотенко оприлюднив у соцмережі Х дивне листування начебто зі співробітником чи співробітницею видання «Заборона».
Виглядає воно ось так:
У коментарях під твітом «Заборону» полощуть — і не за матюки та образи, а за все, що було й чого не було. Звичайний день у мережі Х.
При цьому головна редакторка медіа «Заборона» Євгенія Костіна прокоментувала скандал так:
«Ми б хотіли прокоментувати ситуацію із Євгеном Клопотенком і спростувати, що наведена у скриншоті комунікація велася від нашого імені. Ця переписка велася від імені фейка. Втім, нам дуже шкода, що під атаку (навряд чи це жарт) потрапив саме Євген Клопотенко, якого ми дуже цінуємо.
Які факти це підтверджують:
1. Функції телеграму не дозволяють листуватися в особистих повідомленнях від імені телеграм-каналу.
2. “Заборона” не веде з офіційних акаунтів комунікацію стосовно інтервʼю/проєктів тощо. Такого типу листування ведеться з особистих сторінок наших редакторів.
3. На цей час “Заборона” не випускає подкасти (а "підкасти" взагалі ніколи) та у нашої редакції не було таких планів. Відповідно, запит щодо створення подкасту на будь-яку тематику не відповідає реальності.
4. Про те, що звернення до пана Євгена велося з заборонівського акаунту, свідчить лише логотип. Який будь-хто може поставити будь-куди як юзерпік.
5. “Заборона” завжди дотримується своїх цінностей і не допускає образ.
Припускаємо, що це є цілеспрямованою стратегією для розпалювання хейту в сторону нашого медіа. Ми будемо дуже вдячні, якщо ви повідомите нам про інші подібні факти.
Всіх любимо».
Втім, спростування не зупиняє шквал коментарів у треді Клопотенка. А тепер уже й під постом спростування. Багато людей не вірять у пояснення «Заборони», бо принаймні два перші пункти спростовує сам Клопотенко. Твердить, що йому писали не з телеграм-каналу видання, а такий собі Віталій.
Віталій Матухно – художник, засновник та керівник лисичанської «Гарелеї Неотодрешь». «Заборона» писала про їхній артбук і публікувала щоденник Матухна. Тобто він справді не є співробітником видання. У переліку членів редакції жодного Віталія теж немає. Проте, є таке поняття як фріланс.
Хай там як, а у детективів з твітера однаково не сходяться пазли. Головредка «Заборони» припускає, що усе це «цілеспрямована стратегія для розпалювання хейту в сторону нашого медіа». Будуючи цю стратегію, її авторам потрібно було не просто обізвати Клопотенка від імені редактора, але точно знати, що кухар заскринить це і викладе в Х. Якісь дуже серйозні люди, напевне.
Одним словом, стежимо далі. Але коли що – мемів вже повно.
