Як стимулювати українців дивитися український контент і відмовитися від російського?

Гордієнко веде свій канал із 2017 року і розповідає, що за цей час спостерігає просто неймовірні зміни в українському сегменті. Ситуація начебто і зрозуміла, проте нагадування й конкретні приклади щоразу додають оптимізму. Особливо в контексті постійних занепадницьких розмов про те, що багато українців таки продовжує дивитися щось російське попри все. 

Автор «Загону кіноманів» каже, що до повномасштабного вторгнення зняв відео «Що приховує незалежність України?», яке лежало пів року і назбирало близько 60 тисяч переглядів. Нині там уже більше двох мільйонів. Те саме з іншими роликами. Не дивно — попит на українське росте, чого раніше не спостерігалося. 

Та все ж хотілося б, аби в тих же рейтингах ютубу чи музичних стримінгах російського контенту не було взагалі. То що ж робити?

У перші місяці великої війни Гордієнко прославився своїми відео у стилі «що не так?». У них він розповідав, чому найвідоміші російські «ліберали» штибу Дудя чи Каца не ті, за кого себе видають. Це були дуже ґрунтовні ролики, без тупого хейту, але з доволі переконливими поясненнями і показом лицемірності героїв. У якийсь момент канал навіть почали критикувати за це, мовляв, досить уже говорити про тих росіян. 

Ці відео зібрали неймовірну кількість переглядів, але Віталій їх справді швидко припинив записувати, зосередившись на українському контексті. Проте нині підкреслює, що ці роботи були дуже корисними, бо справді змогли переконати багатьох глядачів, які довіряли тому ж Кацу, більше цього не робити. І на його думку, варто це продовжувати на інших каналах. Неможливо не погодитися, бо «хороші росіяни» досі зберігають свої місця в серцях багатьох українців. Понад те — отримують регулярні ефіри на державних медіа.

«Повітре, воно якось там може залізти в рекомендації, комусь випасти, хтось та і гляне. Якщо навіть одна людина змінить свою думку після якогось подібного відео зараз — це вже буде перемога. Але вони мають бути теж ґрунтовними, а не просто хейт на пустому місці. Бо ви маєте розуміти, що хочете переконати людей, а не зашеймити їх у тому, що от, ви такі погані, дивитеся російський контент». 

Звісно, разом із цим кількість українського на ютубі має постійно збільшуватися. І якщо, важає Гордієнко, це перетвориться на справжню лавину — користувачі просто не зможуть від неї нікуди подітися і «рекомендації їх з’їдять». 

Ну і останнє — контентом потрібно ділитися. І бажано з позитивними рекомендаціями. Коли мережею постійно шириться сама критика, це створює враження, що на українському ютубі майже нічого вартісного немає. Проте це, звісно, не так. «Так, на помилках публічних людей варто акцентувати, але іноді це переходить межі розумного. Особливо коли людей хейтять не за корупцію чи за співпрацю з РФ, а просто тому, що цей контент якийсь не такий правильний, як люди хочуть бачити. І тому у багатьох складається враження, що в Україні є лише лажа. Бо переважно в інтернеті ти бачиш якісь критичні відгуки на щось. Але давайте якомога більше хвалити і поширювати хороші речі». 

Тут ми з Віталієм Гордієнком цілком згідні. Тому нагадуємо про його недавній фільм про Володимира Івасюка, на якому зараз 786 тисяч переглядів. Почитати огляд можна ось тут. Завдяки цій роботі глядачі, які практично нічого не знали про композитора, після перегляду пішли шукати його маловідомі твори та зацікавилися українською музикою сімдесятих. 

Цікаво, що в українському твітері зазвичай ролики «Загону кіноманів» обговорюють бурхливо і з дискусіями. Ось і стосовно цього вже кинулися сперечатися. Є одна дуже популярна фраза, яку часто кажуть у таких випадках: «Аби не про Дудя». Тому все йде за планом.